Спецпроект

У Житомирі створили унікальний ремісничий музей

Житомирянин Федір Євтушенко заснував на території колишнього заводу "Доріндустрія" музей ремесел під відкритим небом. Тут зібрані інструменти, які використовували в роботі наші предки.

Про це пише УКРІНФОРМ.

"Я разом зі своєю родиною створюю музей Для того, щоб прославити рідний Житомир і Україну, адже такого музею точно ніде в світі немає. Це треба показувати всім і, насамперед, нашим дітям, щоб вони пишалися народними умільцями минулих століть ", - говорить Євтушенко.

За його словами, колекціонуванням старовинних інструментів він займається протягом трьох десятиліть, а в останні 15 років зацікавився збором ремісничих експонатів. Нову колекцію почав склоріз, знайдений у 1998 році. Володимир уже зібрав понад п'ять тисяч різних інструментів з України та різних країн світу. Колекція дає уявлення про більш  ніж сорок професій і ремесел.

Федору вдалося зібрати 17 верстатів, серед яких почесне місце посідає 5-тонна австрійська пилорама кінця XIX століття. Під неї вже зроблений фундамент. Крім того, в минулому році він відтворив справжню кузню середини XIX століття, яка буде чинним експонатом. Зараз в музеї створюється гончарна і сельхозпавільон.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.