Спецпроект

В міліції Херсона відкрили музей. ФОТО

У Херсоні при обласному управлінні МВС України відкрили музей міліції. Експозиції музею охоплюють майже 100-річну історію херсонської міліції, її розвиток та діяльність на різних етапах.

Про це пишуть "Коментарі". 

 

Перший зал розповідає про історію радянської міліції. Основну увагу приділено рідкісним архівним та історичним знімкам, документам, особистим речам та нагородам працівників міліції. Тут представлені зразки міліцейської форми різних років, розміщена фотогалерея керівників, які очолювали Управління у різні періоди.

Експонати відкритого в Херсоні музею міліції

Окремо є посвята меморіального комплексу на честь працівників, які загинули при виконанні службових обов'язків, зображення храму ім.Святого Феодора Ушакова, монументальної скульптури "Калина долі".

У другому залі представлена ​​повсякденна робота різних міліцейських служб на сучасному етапі. Експозиції доповнюють зразки холодної та вогнепальної зброї, спецзасоби різних підрозділів міліції, документи і фотографії.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.