Спецпроект

У Дніпродзержинську відкриють музей Брежнєва

Влада Дніпродзержинська має намір відкрити в 2014 році музей генерального секретаря КПРС Леоніда Брежнєва. Про це повідомив перший секретар Дніпропетровського обкому КПУ Сергій Храпов.

Про це пише "Фокус".

"Ми плануємо в 2014 році в Дніпродзержинську відкрити музей, присвячений життю і роботі нашого видатного земляка Леоніда Брежнєва. У роботі над створенням музею серйозну підтримку комуністам надає Дніпропетровська облдержадміністрація. Зараз ми працюємо над збором матеріалів для музею. Хотілося б, щоб у ньому були представлені особисті речі Леоніда Ілліча, а не тільки фотографії і газетні вирізки", - сказав Сергій Храпов.

Раніше віце-прем'єр України Олександр Вілкул до 95-річчя з дня народження комуністичного діяча Володимира Щербицького на Дніпропетровщині презентував книгу про його життя і роботу.

Як повідомлялося, 8 вересня 2012 року в Дніпропетровську до Дня міста відкрили нову площу імені 80-річчя Дніпропетровської області з 15 барельєфами, серед яких барельєф колишнього президента України Леоніда Кучми, а також екс-керівника СРСР Леоніда Брежнєва.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.