Спецпроект

Збираються знести найдовшу ділянку Берлінського муру

Планують знести найдовшу зі збережених ділянок Берлінського муру, який розмежовував Західний і Східний Берлін.

Про це повідомляє День.

Про рішення ліквідувати окремі блоки заявив глава регіону Франц Шульц. Їх встановлять поблизу: на березі річки Шпрее - паралельно тій частині стіни, звідки їх приберуть.

Влада переконує, що дані заходи необхідні для того, щоб забезпечити вільний прохід городян з вулиці Мюленштрассе, вздовж якої йде Берлінський мур, до парку на Шпрее.

Також навесні 2013 року в цьому районі компанія Living Bauhaus збирається побудувати між Берлінським муром і берегом Шпрее житловий будинок висотою 63 метри.

Берлінці виступили проти рішення влади, звинувативши у всьому проект Living Bauhaus. Вони вважають, що не можна допустити руйнування найдовшого ділянки стіни і забудови парку на Шпрее.

Крім того, вони вважають неприпустимим будівництво житлової висотки на колишній "смузі смерті": за часів Холодної війни прикордонникам НДР дозволялося відкривати вогонь по тих, хто намагався нелегально перетнути кордон. У даному випадку такою "смугою смерті" була якраз територія між берегом Шпрее і муром.

В інтернеті активісти розмістили петицію проти будівництва житлового будинку та знесення блоків Берлінського муру.

Дивіться також: "1989: ось як почалося падіння Берлінського муру. ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.