Спецпроект

У Києві презентуватимуть книгу-альбом "Музей волинської ікони"

28 лютого в 16 годин у Будинку Митрополита Національного заповідника "Софія Київська" відбудеться презентація книги-альбому "Музей волинської ікони". Альбом презентує понад 100 пам'яток сакрального мистецтва Волині.

Про це пише "День".

Музей волинської ікони - єдиний в Україні заклад такого типу, який представляє регіональну школу іконопису.

Розділи альбому присвячені історії формування колекції Музею волинської ікони, Чудотворної Холмської ікони Богородиці, волинського іконопису XVI-XVIII століть, релігійного живопису західноєвропейської традиції XVIII-XIX століть, декоративного різьблення і скульптурі XVII - початку XIX століть.

Список авторів - відповідно солідний: Людмила Міляєва - дійсний член Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, заслужений діяч мистецтв України, Володимир Олександрович - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, професор Варшавського університету, Євгенія Ковальчук - кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею, Тетяна Єлісєєва - завідуюча Музеєм волинської ікони, Світлана Василевська, Ангеліна Вигоднік, Людмила Карпюк - провідні наукові співробітники Музею волинської ікони.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.