Спецпроект

Музеї Боснії і Герцеговини в небезпеці

Музеї та художні галереї всього світу беруть участь у інформаційно-просвітницькій кампанії на захист музеїв Боснії і Герцеговини, кульмінацією якої стане 4 березня - День солідарності музеїв.

Про це пише "Музейний простір".

Кампанія повинна привернути увагу громадськості до тяжкого становища музеїв в Боснії і Герцеговині.

У жовтні минулого року через недостатнє фінансування і відсутність підтримки держави в столиці цієї країни Сараєво закрився заснований 124 роки тому Національний (Земальський) музей.

Та ж доля чекає ще шість боснійських культурних інституцій, в тому числі Національну художню галерею і Національну і університетську бібліотеки. Під загрозою опиниться безліч цінних предметів мистецтва та об'єктів культурної спадщини.

Міжнародна платформа Cultureshutdown, яка об`єднує  учених і художників з різних країн, закликає музеї всього світу продемонструвати солідарність з музеями Боснії і Герцеговини.

Для долучення до кампанії 1 березня співробітникам музеїв, які вирішили приєднатися до акції, потрібно заклеїти навхрест жовтою стрічкою один або кілька своїх експонатів, зробити знімок і відіслати його ініціатору кампанії, уродженці Сараєво Азре Акшам (завантаження фото можна здійснити тут), яка викладає образотворче мистецтво в Массачусетському технологічному інституті (подробиці на сайті www.cultureshutdown.net).

У День солідарності музеїв, 4 березня, фотографії будуть опубліковані на сайті платформи Cultureshutdown. Організатори кампанії також пропонують її учасникам розмістити знімки "перекреслених" експонатів на своїх сайтах.

Кампанію вже підтримав Міжнародний комітет Міжнародної ради музеїв по музеях і зібраннях сучасного мистецтва, а також понад 40 музеїв, галерей і університетів Боснії і Герцеговини, Австрії, Німеччини, США, Великобританії, Хорватії, Македонії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швейцарії, Італії, Румунії, Португалії, Іспанії, Угорщини, Словенії, Австралії, Катару, Фінляндії, Сінгапуру, Швеції та Болгарії. Російську Федерацію представляє в цьому списку Державний центральний музей сучасної історії Росії (Москва).

У переліку поки що немає України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.