Спецпроект

Голова Міжнародної ради музеїв прочитає лекцію в Києві

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний художній музей України у співпраці з Goethe-Institut в Україні та Міжнародною радою музеїв (ІКОМ) запрошують на зустріч із президентом ІКОМ Гансом Мартіном Хінцом.

Лекція присвячена впливу глобалізації на функціонування музеїв і розмислам на тему цінностей та цілей музеїв у часи мультикультуралізму та стрімких соціальних і політичних змін.

Зустріч відбудеться:

6 березня 2013 року об 11.00 в Національному художньому музеї України. Адреса музею: вул. Грушевського, 6.

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Ганса Мартіна Хінца на тему "Виклики та можливості. Музеї в глобалізованому світі"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

На прикладі Історичного музею у Берліні лектор спробує дати відповідь на те, яким чином музеї можуть стати інструментами для кращого розуміння сучасного світу та місцями примирення конфліктних сторін. 

Окрема частина лекції присвячена ролі Міжнародної ради музеїв ІКОМ у цьому процесі.

Ганс Мартін Хінц – заступник голови Міжнародної асоціації історичних музеїв, голова Консультативної ради міських музеїв Берліна, голова Асоціації німецьких історичних дослідницьких інститутів в Мюнхені, президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM), Берлін, член журі конкурсу "Динамічний музей".

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua. Координатор - Марина Скирда.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.