Спецпроект

10 МІЛЬЙОНІВ АХМЕТОВА ОТРИМАВ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ. Фото

Гранти проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний музей" отримали Природознавчий музей Національної академії наук (Львів) і "Музей Івана Гончара" (Київ). Як будуть витрачені ці кошти?

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Проект передбачав виділення гранту в 10 млн грн для одного з музеїв, які візьмуть участь у конкурсі. Із 600 запрошених зголосилося 25 музеїв.

Головний грант в майже 10 млн грн отримав Державний природознавчий музей НАНУ у Львові. За словами членів журі, голосування відбулося одноголосно, оскільки львів'яни мають унікальну ситуацію - у головній будівлі їхнього музею щойно завершився капітальний ремонт, який тривав 20 років.

"Фінальне голосування відбулося доволі швидко і одноголосно, - розповіла ІП куратор проекту "Динамічний музей", керівник напрямку "Культурне надбання" Фонду Ахметова Олеся Островська-Люта. - Річ у тім, що львівський музей має рідкісну можливість - побудувати експозицію від самого початку, з нуля.

Директор Львівського природознавчого музею Юрій Чорнобай іде за нагородою. Всі фото: Дмитро Ларін

За словами Островської-Лютої, якщо запросити хороших консультантів, Природознавчий музей у Львові може перетворитися на один із найкращих об'єктів усього східно-європейського регіону.

 Олеся Островська-Люта

До закриття на капремонт в останні роки СРСР Львівський природознавчий був найвідвідуванішим (100 тисяч людей щороку) музеєм Львова, що вже говорить про потенціал. У фондосховищах закладу - грандіозні колекції, які треба представити у новій експозиції. 

Екскурсія фондосховищами Львівського природознавчого. ФОТО

Майже 10 млн львів'яни витрачатимуть на обумовлені експертною радою речі. Спершу музейникам доведеться поїхати на Захід і повчитися, в першу чергу роботі з відвідувачами.

 Міхаіл Гнєдовскій і Світлана Остапова (ліворуч) - члени експертної ради. Лариса Івшина і Оксана Забужко - гості фестивалю. Угорі праворуч видно культурного критика УП Ірину Славінську

Також природознавці зобов'язалися вкласти багато грошей у навчання працівників - своїх та інших музеїв. Частину коштів буле вкладено у представлення музею в інтернеті. І, звісно, сама експозиція.

Цікаво, як бюрократична машина Національної академії наук пропускатиме крізь себе ці кошти та кадрові ініціативи. Залишається сподіватися на адекватність установи.

Колектив київського Музею книги і друкарства - теж фіналіста "Динамічного музею". Праворуч - директор Валентина Бочковська

Тим часом у Львові, за даними ІП, очікується презентація перемоги у музейному конкурсу за участю мера Андрія Садового. У своєму відеозверненні міський голова згадував, як був школярем у музеї, "а діти мої не були".

"Враховуючи консерватизм НАНУ, ремонт трошки затягнувся, - дипломатично зазначив Садовий. - Це надзвичайно важливий проект для Львова - відновити діяльність природничого музею".

Олеся Островська-Люта і керівник представництва Фонду Бьолля в Україні Кирило Савін

Директор Державного природознавчого музею НАНУ Юрій Чорнобай, віддавши належну шану Володимиру Дідушицькому (засновнику музею) і Борису Возницькому, пообіцяв не підвести.

"Нам не дадуть зупинятися спогади тих, хто пам'ятає наш музей і бував там, - сказав Чорнобай. - Щодня ми отримуємо десятки дзвінків, часто дитячих, люди хочуть дізнатися, коли ж нарешті ми відчинимо двері".

Щасливий Юрій Чорнобай. За ним ведучий заходу - Юрій Макаров

"Нашим музеям треба ставати більш відкритою до публіки, полюбити відвідувачів, - пояснив мету проекту "Динамічний музей" директор Фонду Ахметова "Розвиток України" Анатолій Заболотний. - Ми вирішили працювати з "острівцями довершеності", з тими, хто хоче змін і звернеться до нас".

Анатолій Заболотний

Що стосується "другого місця", то воно стало трохи несподіваним. Планувалося дати дві маленькі премії по 250 тисяч. Натомість експертна рада вирішила об'єднати два малих гранти в один - за словами одного з експертів, "вирішили, що це буде більш корисно для всіх музеїв України".

Тож 500 тисяч грн отримав Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ) - на реалізацію своїх освітніх та експериментальних проектів.

Директор Музею Івана Гончара Петро Гончар отримує відзнаку з рук президента Європейського музейного форуму Міхаіла Ґнєдовского

Йдеться про ті положення проектної заявки, які передбачали створення у найбільшій виставковій галереї Музею Івана Гончара майданчика, який би дозволив усіх охочим музеям робити виставки за сучасними технологіями.

 Колектив Музею Гончара. Ліворуч - Петро Гончар і його дружина Ніна Матвієнко. Праворуч - Ігор Пошивайло, який працював над проектною заявкою і зробив для ІП чудову екскурсію музеєм

Також Музей Гончара планує організовувати заходи з обміну досвідом і навчанням вітчизняних музейників.

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

"Навчальному моменту" приділялася неабияка увага грантодавців іще на початку конкурсу - бо у Фонді вважають, що краще учити кадри, а не вкладати в музей як інституцію.

"Гранти на розвиток музеїв і музейних працівників - потрібна ініціатива, - сказала ІП присутня на урочистому оголошенні фіналістів "Динамічного музею" Оксана Забужко. - Мистецтво коштує дорого. Бо культура - це не гриби, які ростуть від дощу, культура - це результат меценатства".

 Оксана Забужко і Катерина Ющенко

Нагадаємо, у липні цього року експертна рода оголосила шорт-лист - "короткий список" з п'яти музеїв, які вийшли у фінальну частину проекту:

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Львів'яни написали для конкурсу проектну заявку "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

 Директор "Мистецького Арсеналу" Наталія Заболотна і критик Олег Вергеліс

Фіналістів обирала міжнародна експерта рада з п'яти відомих у галузі фахівців:

- Ханц-Мартін Хінц (Берлін), голова Міжнародної ради музеїв (ICOM);

- Міхаіл Ґнєдовскій, президент Європейського музейного форуму;

- Зеновій Мазурик, голова "Асоціації музеїв і галерей", віце-президент Українського національного комітету ІСОМ;

- Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи;

- Світлана Остапова, директор Одеського муніципального музею особистих колекцій імені Блещунова.

 Наталія Заболотна і директор фестивалю "ГогольFest" Владислав Троїцький

Як відомо, фонд "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року.  Запрошення на участь у конкурсі були надіслані у понад 600 музейних закладів країни (і у відповідні управління культури в регіонах). Загалом участь взяло 25 музеїв.

Фото: Дмитро ЛАРІН

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Дивіться репортажі з музеїв, які потрапили в короткий список проекту:

Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

Екскурсія Донецьким обласним краєзнавчим музеєм. ФОТО

Екскурсія Природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.