Спецпроект

10 МІЛЬЙОНІВ АХМЕТОВА ОТРИМАВ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ. Фото

Гранти проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний музей" отримали Природознавчий музей Національної академії наук (Львів) і "Музей Івана Гончара" (Київ). Як будуть витрачені ці кошти?

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Проект передбачав виділення гранту в 10 млн грн для одного з музеїв, які візьмуть участь у конкурсі. Із 600 запрошених зголосилося 25 музеїв.

Головний грант в майже 10 млн грн отримав Державний природознавчий музей НАНУ у Львові. За словами членів журі, голосування відбулося одноголосно, оскільки львів'яни мають унікальну ситуацію - у головній будівлі їхнього музею щойно завершився капітальний ремонт, який тривав 20 років.

"Фінальне голосування відбулося доволі швидко і одноголосно, - розповіла ІП куратор проекту "Динамічний музей", керівник напрямку "Культурне надбання" Фонду Ахметова Олеся Островська-Люта. - Річ у тім, що львівський музей має рідкісну можливість - побудувати експозицію від самого початку, з нуля.

Директор Львівського природознавчого музею Юрій Чорнобай іде за нагородою. Всі фото: Дмитро Ларін

За словами Островської-Лютої, якщо запросити хороших консультантів, Природознавчий музей у Львові може перетворитися на один із найкращих об'єктів усього східно-європейського регіону.

 Олеся Островська-Люта

До закриття на капремонт в останні роки СРСР Львівський природознавчий був найвідвідуванішим (100 тисяч людей щороку) музеєм Львова, що вже говорить про потенціал. У фондосховищах закладу - грандіозні колекції, які треба представити у новій експозиції. 

Екскурсія фондосховищами Львівського природознавчого. ФОТО

Майже 10 млн львів'яни витрачатимуть на обумовлені експертною радою речі. Спершу музейникам доведеться поїхати на Захід і повчитися, в першу чергу роботі з відвідувачами.

 Міхаіл Гнєдовскій і Світлана Остапова (ліворуч) - члени експертної ради. Лариса Івшина і Оксана Забужко - гості фестивалю. Угорі праворуч видно культурного критика УП Ірину Славінську

Також природознавці зобов'язалися вкласти багато грошей у навчання працівників - своїх та інших музеїв. Частину коштів буле вкладено у представлення музею в інтернеті. І, звісно, сама експозиція.

Цікаво, як бюрократична машина Національної академії наук пропускатиме крізь себе ці кошти та кадрові ініціативи. Залишається сподіватися на адекватність установи.

Колектив київського Музею книги і друкарства - теж фіналіста "Динамічного музею". Праворуч - директор Валентина Бочковська

Тим часом у Львові, за даними ІП, очікується презентація перемоги у музейному конкурсу за участю мера Андрія Садового. У своєму відеозверненні міський голова згадував, як був школярем у музеї, "а діти мої не були".

"Враховуючи консерватизм НАНУ, ремонт трошки затягнувся, - дипломатично зазначив Садовий. - Це надзвичайно важливий проект для Львова - відновити діяльність природничого музею".

Олеся Островська-Люта і керівник представництва Фонду Бьолля в Україні Кирило Савін

Директор Державного природознавчого музею НАНУ Юрій Чорнобай, віддавши належну шану Володимиру Дідушицькому (засновнику музею) і Борису Возницькому, пообіцяв не підвести.

"Нам не дадуть зупинятися спогади тих, хто пам'ятає наш музей і бував там, - сказав Чорнобай. - Щодня ми отримуємо десятки дзвінків, часто дитячих, люди хочуть дізнатися, коли ж нарешті ми відчинимо двері".

Щасливий Юрій Чорнобай. За ним ведучий заходу - Юрій Макаров

"Нашим музеям треба ставати більш відкритою до публіки, полюбити відвідувачів, - пояснив мету проекту "Динамічний музей" директор Фонду Ахметова "Розвиток України" Анатолій Заболотний. - Ми вирішили працювати з "острівцями довершеності", з тими, хто хоче змін і звернеться до нас".

Анатолій Заболотний

Що стосується "другого місця", то воно стало трохи несподіваним. Планувалося дати дві маленькі премії по 250 тисяч. Натомість експертна рада вирішила об'єднати два малих гранти в один - за словами одного з експертів, "вирішили, що це буде більш корисно для всіх музеїв України".

Тож 500 тисяч грн отримав Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ) - на реалізацію своїх освітніх та експериментальних проектів.

Директор Музею Івана Гончара Петро Гончар отримує відзнаку з рук президента Європейського музейного форуму Міхаіла Ґнєдовского

Йдеться про ті положення проектної заявки, які передбачали створення у найбільшій виставковій галереї Музею Івана Гончара майданчика, який би дозволив усіх охочим музеям робити виставки за сучасними технологіями.

 Колектив Музею Гончара. Ліворуч - Петро Гончар і його дружина Ніна Матвієнко. Праворуч - Ігор Пошивайло, який працював над проектною заявкою і зробив для ІП чудову екскурсію музеєм

Також Музей Гончара планує організовувати заходи з обміну досвідом і навчанням вітчизняних музейників.

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

"Навчальному моменту" приділялася неабияка увага грантодавців іще на початку конкурсу - бо у Фонді вважають, що краще учити кадри, а не вкладати в музей як інституцію.

"Гранти на розвиток музеїв і музейних працівників - потрібна ініціатива, - сказала ІП присутня на урочистому оголошенні фіналістів "Динамічного музею" Оксана Забужко. - Мистецтво коштує дорого. Бо культура - це не гриби, які ростуть від дощу, культура - це результат меценатства".

 Оксана Забужко і Катерина Ющенко

Нагадаємо, у липні цього року експертна рода оголосила шорт-лист - "короткий список" з п'яти музеїв, які вийшли у фінальну частину проекту:

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Львів'яни написали для конкурсу проектну заявку "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

 Директор "Мистецького Арсеналу" Наталія Заболотна і критик Олег Вергеліс

Фіналістів обирала міжнародна експерта рада з п'яти відомих у галузі фахівців:

- Ханц-Мартін Хінц (Берлін), голова Міжнародної ради музеїв (ICOM);

- Міхаіл Ґнєдовскій, президент Європейського музейного форуму;

- Зеновій Мазурик, голова "Асоціації музеїв і галерей", віце-президент Українського національного комітету ІСОМ;

- Владислав Піоро, голова правління Українського центру розвитку музейної справи;

- Світлана Остапова, директор Одеського муніципального музею особистих колекцій імені Блещунова.

 Наталія Заболотна і директор фестивалю "ГогольFest" Владислав Троїцький

Як відомо, фонд "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року.  Запрошення на участь у конкурсі були надіслані у понад 600 музейних закладів країни (і у відповідні управління культури в регіонах). Загалом участь взяло 25 музеїв.

Фото: Дмитро ЛАРІН

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Дивіться репортажі з музеїв, які потрапили в короткий список проекту:

Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

Екскурсія Донецьким обласним краєзнавчим музеєм. ФОТО

Екскурсія Природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття