Янукович офіційно не святкував 199-річчя Шевченка

Прем‘єр Микола Азаров поклав квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві з нагоди 199-ї річниці від дня народження поета.

Також у церемонії взяли участь інші діячі, повідомляє УП. Також свої заходи провела опозиція.

У той же час, на сайті президента не повідомляється про його участь у будь-яких заходах, пов'язаних з відзначенням 199-ї річниці від дня народження Шевченка.

Як повідомлялося, у середу президент Віктор Янукович висловив стурбованість байдужістю Кабінету міністрів до підготовки святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.

У березні 2012 року Янукович пообіцяв масштабне святкування 200-річчя з дня народження Шевченка у 2014 році.

У червні 2010 року Янукович створив координаційну раду з підготовки та відзначення цього ювілею і очолив її.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.