Помер автор популярних романів про Велику вітчизняну

Сьогодні, 11 березня, на 89-му році життя помер відомий російський письменник Борис Васильєв.

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на РІА Новості.

За інформацією московської Спілки письменників, Васильєв буде похований на Ваганьковському кладовищі.

Майбутній письменник народився 21 травня 1924 року в Смоленську. Улітку 1941-го добровольцем пішов на фронт, контужений під час десантування у березні 1943 року.

Закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ, працював до середини 1950-х випробувачем колісних і гусеничних машин на Уралі, проте потім вирішив піти з армії і зайнятися літературою.

 Плакат УРСР до екранізації найпопулярнішого твору Васильєва. Фото: oldpaper.kiev.ua

Популярність до Бориса Васильєва прийшла після виходу повісті "А зорі тут тихі..." в 1969 році.

Він написав більше 30 романів і повістей (у тому числі "У списках не значився", "Завтра була війна", "Не стріляйте білих лебедів", "Іванов катер" та інші), а також випустив дві серії історичних романів про часи княжої Русі.

За творами письменника було знято 15 фільмів, які теж стали масовими серед радянських глядачів.

За легендою, фільм "А зорі тут тихі..." про старшину і п'ятьох дівчат, котрі в болотах Карелії перемагають 16 нацистських диверсантів, був найпопулярнішим фільмом і в Афганістані часів радянської окупації.

У 1993 році Васильєв підписав "лист 42-х", де разом із іншими діячами культури підтримав дії президента РФ Бориса Єльцина з придушення опозиційної Верховної Ради Росії і закликав заборонити комуністичну й націоналістичну ідеологію.

Борис Васильєв був лауреатом Державної премії СРСР (1975), премії президента Росії, незалежної премії руху імені академіка Сахарова "Апрель", мав державні нагороди РФ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.