У Києві покажуть відреставрований фільм Дзиґи Вертова. ФОТО

Національний центр Олександра Довженка та міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA представляють фільм-закриття фестивалю - відреставровану німу стрічку "Одинадцятий" Дзиґи Вертова (1928).

Захід вібудеться в рамках програми "Коло Дзиґи" - серії прем’єр відреставрованих українських німих фільмів у супроводі сучасної музики.

Дзиґа Вертов (Давид Кауфман) - радянський кінорежисер, один із засновників і теоретиків документального кіно. У 1927-30 роках співпрацював з Всеукраїнським фото- і кіноуправлінням (ВУФКУ) - державною кінематографічною організацією Української соціалістичної радянської республіки.

У ВУФКУ Вертов створив три своїх найвідоміші фільми - "Людина з кіноапаратом", "Одинадцятий" і один із перших звукових фільмів "Ентузіазм" ("Симфонія Донбасу").

"Одинадцятий" (1928) – перша з трьох авангардистських стрічок, знятих Дзиґою Вертовим в Україні. Одинадцятий рік радянської влади – період індустріалізації, зведення Дніпровської ГЕС та інших індустріальних гігантів.

Режисер навмисне вирішив обійтися без "круглих дат", щоб уникнути зайвого галасу та офіційних урочистостей. Камера фокусується тільки на праці, на будівництві нової соціалістичної дійсності в Україні.

Вертов казав, що "Одинадцятий" написано безпосередньо кінокамерою, без посередництва сценарію - це дозволило режисерові стверджувати, що він винайшов чисту кінематографічну мову (водночас глибоко соціалістичну), в якій камера безпосередньо фіксує сиру матерію життя.

 

Показу фільму передуватиме демонстрація унікального анімаційного рекламного ролику, створеного, ймовірно, спільно Дзиґою Вертовим та Олександром Родченком.

Ролик, про існування якого довгий час було невідомо, було віднайдено в Нідерландах в 1990-х роках приватним колекціонером, який передав оригінальну нітратну плівку з ним в Голландський інститут кіно EYE, де вона тепер зберігається.

Анімаційний ролик "Одинадцятого" вперше демонструватиметься в Україні.

Час і місце показу: 27 березня 21:30. Київ, арт-простір МИН (вул. Дегтярівська, 5а), метро "Лук'янівська".

Музичний супровід до фільму створено українським композитором Антоном Байбаковим, який співпрацює з відомими українськими музичними гуртами (ДахаБраха, Катя Chilly) і працює як звукорежисер кіно.

Нагадаємо, у 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник" - теж відреставрованим Національним центром Довженка.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кіно"

Інші матеріали за темою "УСРР"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.