Під час Хмельниччини загинуло близько 10 тисяч євреїв - ізраїльський історик

Було б помилкою вважати знищення євреїв однією з головних цілей Хмельницького. Він боровся за визволення українського народу, єврейське питання було суто периферійним.

Про це заявив професор Єврейського університету (Єрусалим) Шауль Штампфер, який приїхав до Києва, щоб прочитати курс про євреїв Східної Європи для слухачів магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, повідомляє Хадашот.

Штампфер зазначив, що ранньомодерні єврейські хроніки про часи Хмельниччини часто перебільшують розміри трагедії.

"Були можливості для порятунку, є відомості про безліч біженців, частина з яких після повстання повернулися в Україну, - сказав історик. - Цифри, які фігурують в хроніках - неймовірні. Як можна писати про 100 тисяч жертв? Така кількість євреїв просто не знайшла б собі місця в тодішній Україні, міста були крихітні".

За оцінками ізраїльського науковця, можна говорити про 10 тисяч загиблих - приблизно чверть єврейського населення України того часу.

Штампфер підкреслив, що євреї мирно жили пліч-о-пліч зі своїми сусідами упродовж багатьох років, але у хроніках про мирне життя не пишуть, а розповідають про війни і катастрофи.

"Що стосується єврейських громад Західної Європи, то у них після погромів, викликаних епідемією чуми, просто не було свого Натана Ганновера [автора хроніки про часи Хмельниччини - ІП], - додав історик. - Інакше ми б дізналися багато подробиць".

Науковець зазначив, що євреям у стосунках з українцями варто жити не тільки минулим: "Щоб побудувати майбутнє, необхідно забути щось з минулого. Безумовно, мова йде про страшну сторінку нашої історії, але вона перегорнута".

Читайте також інші матеріали ІП за темою "євреї"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.