У Києві говоритимуть про ранньомодерного гуманіста Оріховського

Про це повідомляє "Медієвіст".

Серед запрошених до участі: історик проф. Наталя Яковенко (КМА), літературознавець проф. Валентина Соболь (Варшаський університет), філософ Володимир Литвинов (Інституту філософії НАН України), полоніст проф. Ростислав Радишевський, мовознавець доц. Ольга Лефтерова (КНУ імені Тараса Шевченка).

Час і місце заходу: 18 квітня 2013 р. Захід розпочнеться о 13-30 в аудиторії № 63, що на 2-му пов. Інституту філології КНУ (бульвар Шевченка, 14).

Станіслав Оріховський Роксолан (1513–1566) – обличчя української неолатиністики та, за висловом Валерія Шевчука, "князь українських гуманістів". Його інтелектуальна спадщина (переважно латинською мовою) об’ємна і жанрово різноманітна, саме тому вона об’єднує представників різних галузей гуманітаристики – і не лише в Україні.

Станіслав Оріховський

Оріховський отримав ґрунтовну вищу освіту, навчаючись у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському університетах, з метою вдосконалення своїх знань відвідав Венецію, Рим, Лейпціг.

Товаришував з Альбрехтом Дюрером, Ульріхом фон Гутеном, Лукасом Кранахом-старшим. Автор численних праць латинською та кількох – польською мовами, присвячених переважно питанням державного устрою та релігії.

Одним із перших в європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади, натомість надавав перевагу договірній теорії походження держави, яку вважав спілкою громадян, пов’язаних правом і спільною користю.

Візитівкою автора у новітній історії стало гасло "Ruthenorum me esse et libenter profiteor" – "Я русин [українець], і охоче про це виголошую".

Серед його праць, перекладених українською В. Литвиновим та М. Трофимуком: історико-політичний трактат "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу", промови "Про турецьку загрозу", "Лист до короля Сигізмунда", "Промова у справі закону про целібат", послання "До римського папи Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу", присвячені цій же болючій проблемі етикетний твір "Промова на похороні польського короля Сигізмунда Ягелона", історіобіографія "Життя і смерть Яна Тарновського", практично, автобіографія у формі листа – "До Яна Франциска Коммендоні про себе самого".

Центральною темою творчості Оріховського є тема свободи, надзвичайно важлива для тогочасного письменства: Роксолан вважав свободу найбільшим людським надбанням, "найвищим добром зі всіх добр", природним станом шляхетної натури.

Головними темами обговорення за круглим столом стануть українська неолатиністика, сучасні надбання та перспективи розвитку цієї молодої науки в Україні, а також – на прикладі Станіслава Оріховського – духовна взаємодія в культурних пограниччях, передусім, в українсько-польському.

Висвітлюючи різноманітні чинники впливу на формування непересічної особистості гуманіста, його життя і творчість, учасники спробують дати відповіді на гострі запитання, які стоять перед мислячою частиною українського суспільства.