СУД ДОЗВОЛИВ БУДУВАТИ У ГОСТИНОМУ ДВОРІ

Окружний адмінсуд Києва не скасував постанову Кабміну, якою будівлю Гостиного двору була виключена зі списку пам'ятників архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду від 27 лютого, повідомляє УП.

Приватне виробничо-торгове підприємство "Гостиний двір", Київська міськорганізація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція" звернулися з позовом до Кабміну та Мінкультури (треті особи - ПАТ "Укрреставрація", Київміськадміністрація, регіональне відділення ФДМ у Києві) та за позовом Українського товариства охорони пам'яток історії та культури до Кабміну та Мінкультури про скасування постанови уряду від 15 серпня 2011 року.

Так, 23 січня від Українського товариства охорони пам'яток надійшло клопотання про забезпечення адмінпозову через призупинення дії постанови Кабміну №1380 і заборони "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в приміщенні Гостиного двору.

Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи судом невідомими особами робляться спроби силового захоплення Гостиного двору і початку виконання будівельних робіт з його реконструкції.

У клопотанні було зазначено, що такі дії спрямовані на якнайшвидше проведення будівельних робіт, до того, як в судовому порядку буде вирішено питання про правомірність позбавлення будівлі охоронного статусу.

"Виходячи зі змісту поданої заяви, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки в заявленому клопотанні та представлених у ньому матеріалах взагалі не видно зв'язку між прийнятою постановою Кабміну і будівельними роботами з реконструкції (перебудові) будівлі Гостинного двору під ТРЦ", - йдеться в визначенні.

"Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач - Кабмін - намагається здійснювати будівельні роботи", - сказано в документі.

Суд також визначив, що особи, які, на думку заявника, такі роботи здійснюють, не вказані і в якості учасників адмінпроцесу не заявлені; також немає відомостей про те, що ними є суб'єкти владних повноважень, до яких можна застосувати передбачені законодавством заходи.

Крім того, суд визначив, що вимога Українського товариства охорони пам'яток про призупинення дії постанови №1380 в ухваленні рішення в справі не може бути забезпечено, оскільки призупинення судом дії постанови є фактично вирішенням суперечки по суті.

Таким чином, в задоволенні клопотання Українському суспільству охорони пам'яток в забезпеченні позову суд відмовив.

Також суд відмовився заборонити "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в будівлі Гостинного двору, оскільки вимогу заявлено не до суб'єкта владних повноважень.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.