Спецпроект

У День театру одеситам безкоштовно покажуть музей Оперного

27 березня, в Міжнародний день театру, відбудуться три безкоштовні екскурсії по музею і будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету.

Про це пише "Таймер".

Як повідомляє прес-служба театру, початок відвідувань в 12:00, 14:00 і 16:00. Групи до 20 осіб будуть формуватися біля центрального входу.

Крім того, в цей день даватимуть дві вистави. О 16:00 на малій сцені "Бельєтаж" розпочнеться концерт "Перлини бароко", в якому прозвучить оперна та балетна музика XVIII століття, зокрема твори Жана-Батіста Люллі, Жана-Філіпа Рамо і Георга Фрідріха Генделя. Автор програми і диригент - Оксана Линів. Вартість квитків - 40 гривень. Кількість глядацьких місць - 70.

А о 18:30 у великому залі театру почнеться вистава "Геній і злодійство" (перше відділення - концерт з творів Вольфганга Амадея Моцарта і Антоніо Сальєрі, друге - опера Миколи Римського-Корсакова "Моцарт і Сальєрі").

На цю виставу виділяється 300 місць для пільгових категорій громадян: пенсіонерів, інвалідів І та ІІ груп, студентів вузів, учнів середніх спеціалізованих навчальних закладів, військовослужбовців строкової служби, ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій.

Отримати запрошення на виставу "Геній і злодійство" можна 23-27 березня, з 14:00 до 16:00 у віконці головного адміністратора в касовому залі театру. При собі необхідно мати документ, що підтверджує право на пільги. Документи потрібно буде пред'явити також при вході в театр в день спектаклю.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.