Спецпроект

На Донбасі музейники відроджують приз Паші Ангеліної

У Старобешівському районі Донеччини повним ходом йде підготовка до 80-річчя з дня заснування першої в Радянському Союзі жіночої тракторної бригади.

Про це пише donbass.ua.

Так, у музеї-меморіалі Парасковії Ангеліної пройшла тематична конференція, а депутати райради на черговій сесії прийняли рішення відродити традицію вручення призу імені землячки. Колись цей приз вважався досить престижним, але з розвалом Союзу його історія перервалася.

З цього року приз буде знову вручатися по завершенні польових робіт кращому сільгосппідприємству району. Зараз його виготовляють за зразком, який є одним з головних експонатів музею. Він являє собою білу керамічну вазу, розписану під гжель, із зображенням трактора зразка початку двадцятого століття.

Парасковія Ангеліна народилась у селі Старобешеві у родині селянина-батрака - понтійського грека - Микити Ангеліна. Ще на початку колектівізації Паша Ангеліна однією з перших серед жінок оволоділа новою технікою і протягом 26 років очолювала тракторну бригаду.

Була ініціатором соціалістичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне використання техніки, зниженя собівартості тракторних робіт.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.