Спецпроект

У Польщі проведуть "реконструкцію" Волинської трагедії

У містечку Радимно поблизу українського кордону 20 липня люди, одягнені у мундири УПА, проведуть, як наголошують організатори, "реконструкцію Волинської різанини".

Про це повідомляє Польське Радіо.

Організатором акції є товариство історичної реконструкції "X.D.O.K." із Перемишля.

Польський історик, професор Анджей Пачковський наголосив: "Це має той же зміст, що й реконструкція подій війни з людьми, яких палять у крематоріях".

Однак попри критику організація з Перемишля не здається.

"Ми у 2010 році організували велике історичне видовище під назвою "На нелюдську землю", - заявив голова "X.D.O.K." Мирослав Майковський. - Це стосувалося депортації поляків на Схід, але крім завантаження у вагони для худоби нам треба було показати увесь трагізм "Голгофи Сходу". І нам це вдалося зробити".

За словами Майковського, реконструктори не збираються демонструвати найбільш жахливих сцен: "А оскільки мої слова про те, що нічого страшного в цьому не буде, не переконують людей, то я просто запрошую на реконструкцію. І запевнюю, що ті, хто нас звинувачує у кровожерності, будуть розчаровані".

До ідеї реконструкції під назовю "Волинь-1943: жертви волають не про помсту, а про пам’ять", приєдналося міське управління культури міста Радимно (Ярославський повіт Підкарпатського воєводства, де до депортацій 1940-х років мешкали й українці).

Керівник управління Дорота Ґуня вважає, що в Польщі мало знають про волинські події 1943 року, а тому реконструкція виявиться добрим популяризатором цього.

"Ті глядачі, які спостерігатимуть за реконструкцією, я переконана, це в більшості люди, молоді люди, які не знають нічого про волинські події, - зазначила Ґуня. - Я думаю, що таку реконструкцію варто зробити, аби вшанувати пам’ять людей, що загинули тоді. 70-та річниця цих подій зобов’язує нас до цього. Питання – чому саме в Радимні? Я відповідаю: а чому б і ні?".

Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима звертає увагу, що реконструкції зазвичай проводяться в тих місцях, де події відбувалися.

На думку Тими, відтворення Волинського конфлікту у південно-східній Польщі, де, попри запевнення організаторів, пам’ять про польсько-українське протистояння є повсюдною, має зовсім інший контекст:

"Проводити реконструкцію на польсько-українському пограниччі, де конфлікт мав зовсім інший вимір і де його пам’ять не осмислена – це все одно, що створювати щось відірване від місцевого контексту, щось на зразок політичної акції або шоу, - зазначив Тима. - Важко уявити [тутешню] реконструкцію в контексті волинських подій. Це дуже делікатна тема, не тільки в контексті відносин народів, але і в контексті вшанування жертв трагедії.

Голова Об'єднання українців у Польщі підкреслює, що озвучена ідея заохотити молодь до вивчання історії волинських подій може призвести до зовсім інших результатів, адже є "приклади хоча б з 90-их років, коли до шкіл Перемишля було придбано книжки, що досить однобоко висвітлюють українсько-польське минуле".

"Це вагома зміна в дискурсі стосовно Волинської трагедії", - підсумував Тима.

Реконструкція Волинської трагедії в Радимні відбудеться 20 липня. Почнеться перед смерканням і буде тривати кількадесят хвилин. Буде підпалено декілька спеціально збудованих дерев’яних хат, що мають нагадувати село на Волині.

Місцева влада міста Стальова Воля підтримала ідею реконструкції волинських подій і виділила на її проведення 5 тисяч злотих (1,5 тисячі доларів). Патроном реконструкції буде Польське Радіо Ряшів. 

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.