НБУ випустив монету на честь Вернадського, обіцяє - Махна і Амосова. ФОТО

Про це повідомляє сайт НБУ.

Нацбанк презентував дві нові срібні монети. Одна присвячена 200-річчю від дня народження композитора Семена Гулака-Артемовського - оперного співака, актора, автора першої української опери "Запорожець за Дунаєм".

Головні герої "Запорожця..." Оксана й Андрій на тлі мечеті

Інша монета присвячена Володимиру Вернадському - одному з засновників і першому президентові Академії Наук України, природознавцю і філософу, засновникові біогеохімії.

Стилізована композиція з елементами, що відображають світосприйняття вченого: земна куля, кристалічна решітка кремнію, фігура людини та спалах світла за нею, який символізує зародження нового життя

Тираж обмежений: монет із зображенням Гулака-Артемовського - чотири тисячі, монет із Вернадським - п'ять тисяч.

Також цього року НБУ планує випустити ще 29 пам'ятних монет, поміж них великими тиражами - на честь 1025-річчя хрещення Русі, Нестора Махна і Бориса Грінченка, льотчика Нестерова і битви за Дніпро 1943 року.

Обіцяють також срібну монету на честь хірурга і філософа Миколи Амосова.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.