У Києві святкуватимуть білоруський День Волі

25 березня 2013 року (понеділок), о 12:00 біля пам'ятника Уладзіміру Караткєвічу (знаходиться поруч з Посольством Білорусі по вул. Михайла Коцюбинського, 3, метро "Університет") розпочнеться вшанування білоруського Дня Волі.

Про це повідомляє прес-група Білоруського Центру в Україні.

Цього дня відзначається 95-та річниця проголошення Білоруської Народної Республіки (БНР).

25 березня 1918 року в Мінську було проголошено Третю уставну грамоту, за якою Білоруська Народна Республіка проголошувалася вільною й незалежною державою, у якій вся влада належала білоруському народові. Єдність та соборність білорусів були основною метою проголошення БНР.

Учасники акції привітають білорусів всього світу зі святом та вимагатимуть від офіційного Мінську звільнення усіх політичних в'язнів, припинення репресій та проведення демократичних виборів.

Білоруський Центр запрошує представників українських політичних партій та громадських організацій, журналістів і небайдужих громадян на День Волі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.