Спецпроект

Мюнхенський музей відкривається після реконструкції

У Мюнхені 8 травня відкриється після чотирирічної реставрації художній музей Ленбаххаус (Lenbachhaus). Музей, який включає в себе історичну віллу, яка належала художнику Францу фон Ленбаха, і розбитий при ній сад, отримав в цьому році новий триповерховий будинок.

Про це пише travel.ru.

Новий корпус музею розташований на вулиці Ріхарда Вагнера. Архітектори британського бюро Foster + Partners прикрасили його фасад блискучими ріками з золотистого металу. Найважливіший елемент реконструкції - нове освітлення музею. Для експозиції була створена принципово нова система штучного освітлення, яке практично не відрізняється від денного світла. При цьому воно відповідає стандартам, необхідним для захисту творів мистецтва.

Перша виставка в музеї Ленбаххаус представить найбільшу в світі постійну експозицію робіт художників - членів об'єднання "Синій вершник": Василя Кандинського, Габріеле Мюнтер, Франца Марка, Августа Маке і Пауля Клеє. Серед інших експонатів - картини мюнхенських художників XIX століття і твори сучасного мистецтва.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.