Спецпроект

Злочинець пробрався в музей, щоб відпиляти бивень у слона

Молодий француз пробрався в ніч з п'ятниці на суботу до паризького Музею природної історії і відпиляв бензопилою бивень слону, що належав королю Людовику XIV.

Про це пише bagnet.org.

Злодій був затриманий правоохоронцями за кілька хвилин після події, в його рюкзаку було виявлено відпиляний шматок.

Слон був подарований Людовіку португальським монархом в 1668 році. У 1681 році тварина померла у звіринці Версаля. За кілька десятків років останки слона були передані Музею природної історії. Скелет величезного ссавця виставили в галереї порівняльної анатомії.

На думку музейних співробітників, злочинця в першу чергу цікавила цінна слонова кістка. У музеї запевнили, що реставрацію зробити відносно легко, техніка відновлення бивня буде застосовуватися така ж, як і для зуба, тим більше, що від нього був відрізаний один великий шматок вагою близько 3 кг.

Зловмисник пробрався в будинок музею, подолавши високий паркан і розбивши вікно товщиною 8 мм. Опинившись в галереї, він завів бензопилу і відпиляв кусок лівого бивня - порядку 90% його видимої довжини. Буквально за пару хвилин спрацювала тривога, і чоловік кинувся бігти. За словами поліцейських, коли вони прибули на місце події, вони побачили ще працюючу бензопилу. 

Паризький Музей природної історії, в якому зберігаються близько 62 млн експонатів, вважається однією з провідних установ подібного типу в світі поряд з лондонським Музеєм природознавства. Щорічно його галереї відвідують близько 1,9 млн туристів.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.