Спецпроект

Злочинець пробрався в музей, щоб відпиляти бивень у слона

Молодий француз пробрався в ніч з п'ятниці на суботу до паризького Музею природної історії і відпиляв бензопилою бивень слону, що належав королю Людовику XIV.

Про це пише bagnet.org.

Злодій був затриманий правоохоронцями за кілька хвилин після події, в його рюкзаку було виявлено відпиляний шматок.

Слон був подарований Людовіку португальським монархом в 1668 році. У 1681 році тварина померла у звіринці Версаля. За кілька десятків років останки слона були передані Музею природної історії. Скелет величезного ссавця виставили в галереї порівняльної анатомії.

На думку музейних співробітників, злочинця в першу чергу цікавила цінна слонова кістка. У музеї запевнили, що реставрацію зробити відносно легко, техніка відновлення бивня буде застосовуватися така ж, як і для зуба, тим більше, що від нього був відрізаний один великий шматок вагою близько 3 кг.

Зловмисник пробрався в будинок музею, подолавши високий паркан і розбивши вікно товщиною 8 мм. Опинившись в галереї, він завів бензопилу і відпиляв кусок лівого бивня - порядку 90% його видимої довжини. Буквально за пару хвилин спрацювала тривога, і чоловік кинувся бігти. За словами поліцейських, коли вони прибули на місце події, вони побачили ще працюючу бензопилу. 

Паризький Музей природної історії, в якому зберігаються близько 62 млн експонатів, вважається однією з провідних установ подібного типу в світі поряд з лондонським Музеєм природознавства. Щорічно його галереї відвідують близько 1,9 млн туристів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.