АНОНС: лекція "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею"

В рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей" Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національний художній музей України запрошують на зустріч з Дмітрієм Озєрковим, керівником відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратором проекту "Ермітаж 20/21".

Зустріч відбудеться 3 квітня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України

Адреса музею: вул. Грушевського, 6

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Дмітрія Озєркова на тему "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею. Досвід Ермітажу"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Виявляється, експозиція сучасного мистецтва в Ермітажі не завершилася Матіссом... У стінах музею з'явилося сучасне мистецтво в прямому сенсі цього слова.

Як сталося, що провідний світовий заповідник класичного мистецтва – Ермітаж – став територією для демонстрації творів сучасних митців та проведення резонансних арт-проектів? Як глядачі реагують на такі зміни і яким чином будується діалог з ними? Як формується постійна експозиція сучасного мистецтва?

Про ці та інші революційні зміни у житті Ермітажу, а також про скандали, братів Чепменів та Маніфесту – розмова з безпосереднім інспіратором та втілювачем трансформацій Дмітрієм Озєрковим.

Дмітрій Озєрков – керівник відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратор проекту Ермітаж 20/21

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України"

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Проводить акредитацію Анна Небеська, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи НХМУ

Координатор від НХМУ – Марина Скирда, заступник генерального директора НХМУ з науково-просвітницької роботи

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Музей - інструмент примирення суспільства". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.