АНОНС: лекція "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею"

В рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей" Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національний художній музей України запрошують на зустріч з Дмітрієм Озєрковим, керівником відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратором проекту "Ермітаж 20/21".

Зустріч відбудеться 3 квітня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України

Адреса музею: вул. Грушевського, 6

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Дмітрія Озєркова на тему "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею. Досвід Ермітажу"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Виявляється, експозиція сучасного мистецтва в Ермітажі не завершилася Матіссом... У стінах музею з'явилося сучасне мистецтво в прямому сенсі цього слова.

Як сталося, що провідний світовий заповідник класичного мистецтва – Ермітаж – став територією для демонстрації творів сучасних митців та проведення резонансних арт-проектів? Як глядачі реагують на такі зміни і яким чином будується діалог з ними? Як формується постійна експозиція сучасного мистецтва?

Про ці та інші революційні зміни у житті Ермітажу, а також про скандали, братів Чепменів та Маніфесту – розмова з безпосереднім інспіратором та втілювачем трансформацій Дмітрієм Озєрковим.

Дмітрій Озєрков – керівник відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратор проекту Ермітаж 20/21

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України"

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Проводить акредитацію Анна Небеська, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи НХМУ

Координатор від НХМУ – Марина Скирда, заступник генерального директора НХМУ з науково-просвітницької роботи

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Музей - інструмент примирення суспільства". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.