Спецпроект

Парк "Київська Русь" та "Експериментаніум" домовились

"Парк Київська Русь" - Центр культури та історії Древньої Русі і музей популярної науки і техніки "Експериментаніум" підписали Договір про співпрацю.

Про це пише fraza.ua.

Заклади об'єднають зусилля для популяризації знань про науку в цілому, і історії Стародавньої Русі зокрема серед людей різного віку. Але перш за все виграють від такого творчого союзу юні українці. Адже саме вони є основною аудиторією "Експериментаніума". У "Парку Київська Русь" третій рік поспіль діє благодійна акція для школярів, в рамках якої діти всієї України відвідують заходи безкоштовно.

"Ми прагнемо донести до широкої громадськості знання про історію, культуру, побут і архітектуру Давньої Русі. А наші колеги з музею "Експериментаніум" шляхом цікавих інтерактивних дослідів популяризують знання з різних сфер науки, - каже арт-директор "Парку Київська Русь" Наталія Петрова. - Таким чином, доречно об'єднати зусилля, щоб гості нашого Парку дізналися про існування такого чудового музею, як "Експеріментаніум", і навпаки - гості музею отримали інформацію про "Парк Київська Русь".

Крім інформаційного співробітництва, заплановано організувати низку спільних заходів. У перспективі можливе об'єднання з іншими пізнавальними закладами Києва і створення своєрідного єдиного квитка для відвідувачів всієї мережі таких закладів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.