Спецпроект

Караваджо і Єврейський музей в Росії стали подіями року

Видання про мистецтво The Art Newspaper Russia назвало лауреатів своєї першої премії, яка вручається у п'яти номінаціях - "Виставка року", "Музей року", "Книга року", "Реставрація" і "Особистий внесок".

Про це пише news.mail.ru.

Виставкою року визнано проект "Караваджо. Картини із зібрань Італії та Ватикану" в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна. На наймасштабнішій виставці Караваджо за межами Італії було показано всього 11 картин, але це не так уже й мало, враховуючи, що його творів збереглося небагато і практично всі вони знаходяться в італійських музеях, які вкрай неохоче з ними розлучаються.

Музеєм року визнаний відкритий на місці "Гаража", який переїхав в Парк Горького, Єврейський музей та центр толерантності, присвячений історії єврейського народу і пам'яті жертв голокосту. Відвідувачі музею вже оцінили його широкі експозиційні можливості і сучасні мультимедійні технології, а незабаром туди може бути передана скандальна бібліотека Шнеєрсона. Крім того, в кінці року там пройде масштабна виставка Енді Уорхола.

Книгою року став черговий том дослідницької праці "Історія російського мистецтва", створенням якого займається Державний інститут мистецтвознавства. Він присвячений культурі початку XIX століття, періоду, відомого також як "пушкінська епоха" і епоха російського ампіру.

Премію за особистий внесок розділять нові власники віденської ярмарки сучасного мистецтва Viennafair Дмитро Аксьонов та Сергій Скатерщіков. Перший ярмарок під їх керівництвом вже пройшов восени минулого року.

Лауреати отримають статуетки у вигляді складених в годинну і хвилинну стрілки Спаської башти і Біг Бена (натяк на походження газети - штаб-квартира видання The Art Newspaper знаходиться в Лондоні).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.