Спецпроект

Під Києвом в літаку Брежнєва може з'явитися музей авіації

Вже за рік під Києвом може з'явитися невеликий приватний музей авіації. Найголовніший експонат тут вже є - літак Іл-62 "Салон", на якому літав генсек Леонід Брежнєв.

Про це пише segodnya.ua.

Зараз величезна машина стоїть на узбіччі Одеської траси (35-40-й кілометр), поблизу селища Глеваха. Літак відмінно видно з дороги. Навколо нього - дерев'яний коричневий паркан трохи вище людського зросту.

Біля входу в сторожці - охоронець і собака на ланцюгу. Але стороннім сюди вхід не заборонений, бажаючі можуть зайти й подивитися на машину ближче. Щоправда, поки тільки зовні, всередину літака не пускають - він законсервований. Планується, що скоро на території, де він стоїть, буде міні-музей авіації. "Хотіли відкритися до Євро-2012, але проблеми із землею нам завадили. А так плануємо відкрити тут музей: крім Іл-62 тут повинні бути 16 діючих моделей літаків різних країн (вони керовані і навіть можуть літати. - Авт.), Місця відпочинку, дитячий майданчик, готель, ресторан в салоні літака, концертні холи і багато іншого. Навколо хочемо облагородити територію, почистити озеро і запустити туди рибу. Більш докладні плани будемо будувати після вирішення земельних питань ", - розповів представник компанії-власника Олександр Іванович (вказувати прізвище він відмовився).

У літака Іл-62 "Салон" (№ 86612) багата історія: він обслуговував офіційні делегації і на ньому кілька разів ще в 1960-х літав Леонід Брежнєв. Літак приїхав в Глеваху частинами в 2010 році з Миколаєва. "Там його списали і хотіли порізати на металобрухт, а ми його купили і зібрали тут по частинах. Усередині було три окремих відсіки, всього шість крісел для важливих персон, кухня та туалет. Оздоблення було, за сучасними мірками, не надто пишним. Нам розповідали, що Брежнєв літав на ньому всього шість разів: саме стільки польотів на одному літаку, на його думку, були безпечні. А потім його використовували для звичайних рейсів", - розповідає Олександр Іванович. Вважається, що Леонід Ілліч літати взагалі не любив, але і не уникав цього. Улюбленою розвагою в польоті для нього було доміно. Після цього персоналу доводилося заново полірувати столи, тому що вони всі були в подряпинах.

Справжність літака підтвердили і в Державному музеї авіації в Жулянах. "Ми про цей борт знаємо. Він дійсно був у складі урядового авіазагону, і з імовірністю в 99% Брежнєв на ньому літав. Правда, доказів цьому не залишилося ", - сказав старший науковий співробітник музею Олександр Риков.

Земля, на якій зараз розташувався майбутній музей, раніше належала Академії Наук України. Але в 2005 році сільрада Глевахи подала до суду, щоб повернути цю ділянку собі. Суд був виграний і сільрада "розпаювала" ці землі між жителями. Деякі ділянки, як і земля під майбутній комплекс, були продані. У 2010 році Академія Наук знову вирішила повернути ділянки під Києвом і подала новий позов. Судові розгляди йдуть до цих пір. Як тільки земельні питання будуть вирішені, власники протягом року обіцяють привести територію до ладу.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.