Спецпроект

У Сімферополі музей історії більше року просидів при свічках

Рішення про відновлення електропостачання в приміщенні музею було прийнято в ході засідання Оргкомітету по створенню меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору, що розташовувався в роки Великої Вітчизняної війни на території радгоспу "Червоний".

Про це пише crimea.ua.

Музей села увійде до складу майбутнього меморіального комплексу, в ньому буде проведена реконструкція експозиції, присвяченої жертвам фашистського концтабору. Тому, для організації роботи і можливості нормального функціонування музею, першочергове завдання - подача в приміщення електроенергії - повинна бути вирішена в тижневий термін.

За інформацією директора музею Марини Кобус з січня 2012 року музей працював при свічках. Тепер же в музеї можна проводити не тільки екскурсії, але і вести необхідну роботу в рамках заходів щодо створення меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.