Спецпроект

З музею зникла колекція зброї Брежнєва. ФОТО

Ексклюзивна колекція нагородної зброї і гравюр на суму близько 850 мільйонів рублів зникла зі збройної фабрики в місті Златоусті на Уралі.

Про це пише ura-inform.com.

ФСБ Челябінської області розкрила факт загадкового зникнення цінностей з так званого асортиментного кабінету зі збройної фабрики в Златоусті.

У цьому приміщенні було зібрано більше тисячі експонатів, створених за 200 років роботи підприємства. При цьому, на думку силовиків, частина колекції, що знаходиться у федеральній власності і що є національним надбанням, могла опинитися в руках керівника заводу - депутата міськдуми Златоуста Володимира Тамі.

Експонат з "асортиментного кабінету"
Викрадений експонат

З фабрики в Златоусті була вкрадена колекція нагородної зброї і гравюр на суму близько 850 мільйонів рублів. У залах, де розташовувалася експозиція, оперативники побачили тільки голі стіни й розкидані на підлозі таблички з підписами експонатів.

За даними опису, в перелік викраденого увійшли дві іменні шаблі Брежнєва, меч маршала Гречка, офіцерська шпага І. Бушуєва - творця Златоустівській гравюри на сталі, а також пам'ятний меч КДБ.

У розпорядженні спецслужб виявився договір купівлі-продажу, укладений в 2006 році між Володимиром Тамі та арбітражним керуючим збанкрутілого заводу. Згідно договору в приватну власність були незаконно передані 219 експонатів з 1088. 

Дорогі експонати "асортиментного кабінету" Златоустівській збройової фабрики в останній раз "вийшли у світ", коли їх виставляли в Краєзнавчому музеї Челябінська в 2010 році спеціально для делегації з Франції.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.