На Донбасі школярам розповідають про ворожнечу "шахтарів" і "хохлів". ФОТО

У схваленому Міністерством освіти посібнику для учнів 9 класу "Історія рідного краю (Донеччина з кінця ХVIII до кінця ХIX століття)" історію Донецької області пропонують вивчати на прикладах протистояння в регіоні "шахтарів" і "хохлів".

Про це у своєму фейсбуці написав голова Донецького обласного товариства імені Олекси Тихого Євген Шаповалов.

"У "підручнику" все подано так, начебто й не було на Донеччині нас, українців, - зазначає Шаповалов. - Всі свідчення, дописи, оповідання, уривки з праць, спогадів - все російською мовою".

Зокрема, у підручнику наводиться нарис "Невінчана губернія" з такими от фразами:

"Перед місцевою дівчиною стоять на вибір двоє: з одного боку - свій брат хохол, неповороткий мужик, з іншого - розв'язний, веселий шахтар: із ним жити - працювати не потрібно, одягатися будеш, як бариня, щодня можна чай пити. Шахтар, хоч йому і їсти нічого, а двічі на день чай п'є неодмінно ".

"В серцях батьків, чоловіків і братів росте глуха, важка ненависть до пришельців-шахтарів. І ненависть ця не лишається без прояву: хохли уміють жорстоко мститися".

"Взагалі ворожнеча між шахтарями та місцевими хохлами украй жорстока, шахтарі при кожній зручній нагоді лупцюють хохлів, хохли - шахтарів. Це два ворогуючі табори, які не знаю між собою перемир'я".

Фото: ФБ Євгена Шаповалова

"Невенчанная губерния" - назва роману уродженця Донбасу, київського журналіста 1960-90-х років Станіслава Калінічева. Але в цьому творі нема опублікованого вище уривку.

Обкладинка. Внизу - Ігнатій Маріупольський, який вивів греків із Криму у Приазов'я

Автори посібника пропонують школярам відповісти на ряд питань, серед яких останнім є таке: "У чому були побутові підвалини ворожнечі між мужиками-хохлами та заробітчанами-шахтарями?"

 Можна подумати, що мужики і заробітчани належали до різних національностей

За словами Шаповалова, у книзі немає свідчень про ті часи авторства українських письменників чи публіцистів родом із регіону - Спиридона Черкасенка, Олекси Тихого, Івана Дзюби, Володимира Сосюри.

Посібник схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з історії науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

 Науково-методичну редакцію підручника проводив начальник управління освіти і науки Донецької ОДА Юрій Соловйов

Haвчальний посібник було представлено на засіданні Юзівського ділового клубу, яке проходило в одному з пивних ресторанів Донецька, повідомляє Donbass Info.

Книга видана накладом 2000 примірників за особисті кошти донецьких бізнесменів.

Читайте також:

Одеських учителів змушують цензурувати шкільні бібліотеки від Бандери

Олекса Тихий про школи на Донбасі. Текст 1972 року

Інші матеріали за темою "Освіта"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.