Спецпроект

В Держкіно хочуть створити музей екранних мистецтв

У Держкіно відбулася робоча нарада, на якій обговорювалося питання створення в Україні Музею екранних мистецтв.

Про це пише УНІАН.

"Незалежна Україна й досі не має окремого Музею кіно, – відзначила голова Держкіно Катерина Копилова. – І це – великий сором для країни, що має потужну кінематографічну історію, для країни, на території якої у 1893 році було сконструйовано перший в світі кіноапарат – тобто, за два роки до того, як це зробили брати Люмьєр. Сьогодні в Україні є велика кількість кінораритетів, що зберігаються по квартирах кінематографістів, по невеличких музеях кіностудій, по самих кіностудіях. Мова йде про розпорошені безцінні фонди, професійним опрацюванням і належним зберіганням яких ніхто не займається. Ще декілька років – і все може зникнути безповоротно."

Наразі основною перешкодою для створення Музею екранних мистецтв є відсутність приміщення. Тому учасники наради прийняли рішення про звернення до Фонду держмайна України та до Київської міськдержадміністрації за сприянням у виділенні приміщення, де може бути розташований Музей екранних мистецтв.

Заступник гендиректора Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко акцентував увагу на необхідності негайного опису фондів кіноматеріалів, які зберігаються у Державному Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України (перебуває у сфері управління КМДА), музеї Національної кіностудії художніх фільмів ім. Довженка (перебуває на балансі Міністерства культури), музеї Одеської кіностудії (перебуває на балансі Національної спілки кінематографістів України) з метою їх зведення в Єдиний реєстр кінематографічної спадщини з наданням відповідного захисного статусу, який би убезпечив фонди від розпорошення та знищення.

Реєстр стане основою формування фондів майбутнього Музею та створення тимчасових експозицій. "Наразі найважливіше завдання – не допустити розпорошення кіноекспонатів, які ще залишились в Україні: в спеціалізованих кіноустановах, на реструктуризованих кіностудіях, в приватних збірках. Потрібно виділення спеціальних бюджетів для викупу кіноматеріалів у приватних власників, щоб запобігти їх вивезенню з України", - сказав І.Козленко.

Під час наради учасники дійшли згоди щодо доцільності створення Музею екранних мистецтв на базі кіноархіву Національного центру Олександра Довженка як його структурного підрозділу (після відповідних змін у статуті цього підприємства). Фонди фільмотеки, кінолабораторії та архіву Центру Довженка складуть основу фондів майбутнього Музею.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.