Спецпроект

В Держкіно хочуть створити музей екранних мистецтв

У Держкіно відбулася робоча нарада, на якій обговорювалося питання створення в Україні Музею екранних мистецтв.

Про це пише УНІАН.

"Незалежна Україна й досі не має окремого Музею кіно, – відзначила голова Держкіно Катерина Копилова. – І це – великий сором для країни, що має потужну кінематографічну історію, для країни, на території якої у 1893 році було сконструйовано перший в світі кіноапарат – тобто, за два роки до того, як це зробили брати Люмьєр. Сьогодні в Україні є велика кількість кінораритетів, що зберігаються по квартирах кінематографістів, по невеличких музеях кіностудій, по самих кіностудіях. Мова йде про розпорошені безцінні фонди, професійним опрацюванням і належним зберіганням яких ніхто не займається. Ще декілька років – і все може зникнути безповоротно."

Наразі основною перешкодою для створення Музею екранних мистецтв є відсутність приміщення. Тому учасники наради прийняли рішення про звернення до Фонду держмайна України та до Київської міськдержадміністрації за сприянням у виділенні приміщення, де може бути розташований Музей екранних мистецтв.

Заступник гендиректора Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко акцентував увагу на необхідності негайного опису фондів кіноматеріалів, які зберігаються у Державному Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України (перебуває у сфері управління КМДА), музеї Національної кіностудії художніх фільмів ім. Довженка (перебуває на балансі Міністерства культури), музеї Одеської кіностудії (перебуває на балансі Національної спілки кінематографістів України) з метою їх зведення в Єдиний реєстр кінематографічної спадщини з наданням відповідного захисного статусу, який би убезпечив фонди від розпорошення та знищення.

Реєстр стане основою формування фондів майбутнього Музею та створення тимчасових експозицій. "Наразі найважливіше завдання – не допустити розпорошення кіноекспонатів, які ще залишились в Україні: в спеціалізованих кіноустановах, на реструктуризованих кіностудіях, в приватних збірках. Потрібно виділення спеціальних бюджетів для викупу кіноматеріалів у приватних власників, щоб запобігти їх вивезенню з України", - сказав І.Козленко.

Під час наради учасники дійшли згоди щодо доцільності створення Музею екранних мистецтв на базі кіноархіву Національного центру Олександра Довженка як його структурного підрозділу (після відповідних змін у статуті цього підприємства). Фонди фільмотеки, кінолабораторії та архіву Центру Довженка складуть основу фондів майбутнього Музею.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.