На Черкащині влада заважає проводити заходи у Холодному Яру

Голова Черкаської ОДА організовує перешкоди традиційним заходам із ушанування Богдана Хмельницького, Максима Залізняка і Василя Чучупака, які щороку відбуваються у квітні у Чигиринському районі.

Про це повідомляє "Дзвін" із посиланням на організатора заходів у Холодному Яру, керівника історичного клубу "Холодний Яр" Романа Коваля.

"Як нам стало відомо, районні відділення ДАІ, зокрема Кам’янське, отримали вказівку не пропускати у суботу – неділю до Холодного Яру автобуси із патріотами, - заявив Коваль. - Також заборонено усім дитячим спортивним командам брати участь у гайдамацьких іграх, так само недозволено дітям із Медведівки з’являтись на заходах із ушанування героїв-холодноярців та гайдамаків".

За словами історика, суворо заборонено виїждати до Холодного Яру і творчим колективам області.

"До нас звернулась черкаська капела бандуристів із проханням включити їх у програму. Ми, відповідно, написали листа начальнику управління культури Черкаської облдержадміністрації Наталії Джурі із проханням відпустити капелу до Холодного Яру. Джура нам так відповіді і не надала, однак передзвонила керівник капели і повідомила, що виїзд їм суворо заборонили", – розповів Роман Коваль.

За словами Коваля, за часів президента Кучми, якого ми вважали душителем свободи і демократії, організаторам заходів у Холодному Яру було повне сприяння.

"Навіть керівники районів та області мали за честь взяти участь в урочистому вшануванні Василя Чучупаки, Богдана Хмельницького, Максима Залізняка та останнього гетьмана Запорізької Січі Петра Калнишевського, - наголосив історик. - Міліція ж тоді всіма силами допомагала. А тепер заборона і суцільні перешкоди".

На заході планується участь політиків від опозиції.

Дивіться також: "Як Шкляреві у Холодному Яру премію вручали. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.