У Холодному Ярі на історичному заході рвали партійні прапори. ФОТО, ВІДЕО

У селах Медведівка, Івківці, Мельники та на хуторі Буда в Черкаській області відбулося традиційне вшанування борців за волю України різних епох.

Вшановували гетьмана Богдана Хмельницького, керівника гайдамацького повстання 1768 року Максима Залізняка та отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака, повідомляє Радіо Свобода.

За кілька хвилин до початку меморіального мітингу близько десяти чоловіків вирішили розгорнути прапори Партії регіонів і собі приєднатися до заходу.

Такі дії обурили учасників заходу, що були неподалік – із вигуками "Банду геть!" вони зірвали прапори Партії регіонів та поламали вудилища, на яких висіла партійна символіка. Правоохоронці в сутичку не втручалися.

Поламані партійні прапори. Фото: Радіо Свобода

Меморіальний мітинг почався біля пам’ятників холодноярцям та Юрію Горлісові-Горському у селі Мельники. У заході взяли участь представники опозиційних політичних сил.

Пізніше на хуторі Буда відбулося освячення козацької зброї. Загалом у вшануванні борців за волю України взяли участь близько двох тисяч осіб.

Реконструктор "чорних запорожців" Армії УНР

Лісове урочище Холодний Яр у Черкаській області відоме кількома історичними подіями: гайдамацьким повстанським рухом і Холодноярською січчю початку 18-го століття, Коліївщиною під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти 1768-го, Холодноярською республікою 1919–22 років під керівництвом Василя Чучупака, яку документально змалював у романі "Холодний Яр" учасник подій, письменник Юрій Горліс-Горський, а потім художньо зобразив Василь Шкляр.

Як відомо, минулого тижня організатори заходів повідомляли, що влада заважає їхньому проведенню.

Дивіться також ФОТОрепортаж із попереднього вшанування у Холодному Яру

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.