Спецпроект

Алушта може втратити музей Сергєєва-Ценського

Алушта може втратити будівлю і фондову колекцію унікального літературно-меморіального музею Сергєєва-Ценського. Про це директор музею Валерій Циганник повідомив на засіданні Постійної комісії Верховної Ради АРК з культури.

Про це пише news.mail.ru.

"Наразі в музеї пічне опалення, що не дає можливості підтримувати нормальний температурно-вологісний режим для збереження експонатів. За останні роки стан музейного фонду значно погіршився і неприйняття термінових заходів по встановленню автономного опалення може призвести до втрати як самих експонатів, так і будівлі музею ", - зазначив він.

Проектно-кошторисна документація вже розроблена. Установка газової міні-котельні обійдеться в 496 тис. грн.

У свою чергу міністр культури Криму Альона Плакіда запевнила, що котельня вже включена в проект плану капітального будівництва за рахунок бюджету автономії. Залишилося тільки знайти необхідні кошти.

Сергій Сергєєв-Ценський (1875 — 1958) — російський письменник. Академік АН СРСР (1943). У 20 — 30-ті роки він писав романи і повісті про Пушкіна, Лермонтова, Гоголя. У 1941 Удостоєний Сталінської премії за тритомну епопею "Севастопольская страда". В ній зображено оборону Севастополя в Кримську війну 1853—1856 років.

Головний твір письменника — незавершена багатотомна епопея "Преображение России" (1914 — 1958). До неї увійшли 12 романів, 3 повісті та 2 етюди. Епопея відобразила життя дореволюційного російського суспільства, події першої світової війни, лютневої революції 1917 року, громадянської війни.

За його однойменною повістю створено телефільм В. Прокопенка "Ведмежа" (1981).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.