Спецпроект

Алушта може втратити музей Сергєєва-Ценського

Алушта може втратити будівлю і фондову колекцію унікального літературно-меморіального музею Сергєєва-Ценського. Про це директор музею Валерій Циганник повідомив на засіданні Постійної комісії Верховної Ради АРК з культури.

Про це пише news.mail.ru.

"Наразі в музеї пічне опалення, що не дає можливості підтримувати нормальний температурно-вологісний режим для збереження експонатів. За останні роки стан музейного фонду значно погіршився і неприйняття термінових заходів по встановленню автономного опалення може призвести до втрати як самих експонатів, так і будівлі музею ", - зазначив він.

Проектно-кошторисна документація вже розроблена. Установка газової міні-котельні обійдеться в 496 тис. грн.

У свою чергу міністр культури Криму Альона Плакіда запевнила, що котельня вже включена в проект плану капітального будівництва за рахунок бюджету автономії. Залишилося тільки знайти необхідні кошти.

Сергій Сергєєв-Ценський (1875 — 1958) — російський письменник. Академік АН СРСР (1943). У 20 — 30-ті роки він писав романи і повісті про Пушкіна, Лермонтова, Гоголя. У 1941 Удостоєний Сталінської премії за тритомну епопею "Севастопольская страда". В ній зображено оборону Севастополя в Кримську війну 1853—1856 років.

Головний твір письменника — незавершена багатотомна епопея "Преображение России" (1914 — 1958). До неї увійшли 12 романів, 3 повісті та 2 етюди. Епопея відобразила життя дореволюційного російського суспільства, події першої світової війни, лютневої революції 1917 року, громадянської війни.

За його однойменною повістю створено телефільм В. Прокопенка "Ведмежа" (1981).

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.