Спецпроект

Музей історії Києва поповнився новими роботами

Фондова колекція Музею історії міста Києва поповнилася новими творами сучасних майстрів. Серед них 4 картини художника Юрія Єрмоленко, написані ним портрети видатних киян - Бориса Патона, Миколи Амосова, Олександр Архипенко та Ігоря Сікорського.

Про це пише bagnet.org.

Також в новій колекції - робота одного з кращих акварелістів колишнього СРСР Юрія Химича "Вид на Ближні Печери" (1955 р.) і дві роботи відомого київського живописця В.Чернікова: "Київ - місто світлої мрії" (1967 р.) і "Київський бульвар" (1966 р.).

Як зазначив заступник голови КМДА Віктор Корж: "Захід і взагалі реалізація проекту "Київ назавжди. Kyiv forever" стали можливими завдяки столичним меценатам. Приємно, що поціновувачі сучасного мистецтва піклуються про культурну спадщину рідного міста". "Головним завданням і основною метою проекту є примноження колекції музею кращими творами сучасних майстрів. Адже за останні десятиліття фонди музею майже не поповнювалися новими картинами художників, які створюють мальовничий новітній літопис Києва. З цією метою міська влада звернулася до активних меценатів, небайдужих до культури і історичної спадщини, з проханням підтримати проект і придбати в подарунок Музею історії міста Києва картини сучасних художників. І ми дуже вдячні Олександру Фельдману, Федору Зернецькому та Ігорю Понамарчуку за придбані для фондів музею твори. Це дозволить збагатити музейне спадщина і розвивати музейну колекцію ", - зазначила директор Департаменту культури Світлана Зоріна.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.