Спецпроект

Ермітаж і музей ім. Пушкіна в Москві посварилися

У російському музейному світі почалася нова хвиля протистояння двох найбільших музеїв країни. Ермітаж і ДМІІ ім. Пущкіна по-різному ставляться до ідеї відтворення Музею сучасного західного мистецтва.

Про це пише mr7.ru.

Директор ДМІІ на прямій лінії з Путіним зажадала відновити зруйнований в радянські роки музей. Але для цього потрібно вилучити колекції картини і з музею ім. Пушкіна, і з Ермітажу. Директор петербурзького музею Михайло Піотровський категорично проти цього.

Пряма лінія з президентом Росії Володимиром Путіним винесла сміття з музейної хати на всеросійське обговорення. У музейному світі почалася нова хвиля розбіжностей між двома головними російськими скарбницями світового мистецтва - Ермітажем і ДМІІ ім. Пушкіна в Москві. Директор московського музею в черговий раз заявила про бажання відтворити зруйнований в радянські роки Музей сучасного західного мистецтва. Щоб розуміти, в чому суть спору, потрібно звернутися до історії проблеми.

На початку минулого століття меценати Сергій Щукін і Іван Морозов зібрали колекції західного живопису. Збори вийшло чудовим - полотна Дега, Мане, Пісарро, Тулуз-Лотрека, Ван-Гога, Гогена, Ренуара та багатьох інших. Переоцінити їх внесок у розвиток вітчизняного мистецтва неможливо. Російський авангард народився після знайомства вітчизняних живописців з творами імпресіоністів, постімпресіоністів, фовістів і кубістів. У 1918 році колекцію націоналізували. Так і народилися Перший і Другий музеї нової західної живопису. Їх розташували в особняках Щукіна і Морозова. Через десять років колекцію зібрали в одному місці - в особняку Морозова: владі знадобився будинок Щукіна для інших цілей. Потім колекції стали змінюватися. Частина полотен Музею нового західного мистецтва відправили до Ермітажу, натомість з Петербурга надіслали інші картини. Деякі шедеври і зовсім продали. Картину Ван Гога "Нічне кафе" купили закордонні поціновувачі мистецтва. У 1948 році Музей нового західного мистецтва закінчив своє існування за указом Сталіна. Полотна поділили між Ермітажем і ДМІІ ім. Пушкіна.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.