АНОНС: Телевізійна "ІстПравда" - про засновників Донецька і Афган

30 квітня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" говоритимуть про те, чи насправді адвокати, які мали захищати українських дисидентів, взагалі ніяк не могли вплинути на вироки, заздалегідь винесені посадовцями КДБ.

Про це йтиметься у розмові ведучого програми Вахтанга Кіпіані з багаторічним політв'язнем Василем Овсієнком.

Окрім того, у вівторок, 30 квітня, о 22:00 - програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість:

- про те, хто насправді заснував місто Донецьк, і чи варто вважати "шахтарський край" держави безнадійно виокремленим із загальноукраїнських процесів.

- про річницю сумнозвісної операції "Вісла", внаслідок якої десятки тисяч українців примусово виселили з земель, де віками жили їхні предки.

- чому радянські солдати, яким довелося брати участь у військових діях у Афганістані у 70-80-их роках, визнають, що їх привезли на цю землю, "щоби вбивати".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Попередні випуски програми дивіться за тегом "Istpravda-TV"

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.