У ЛЬВОВІ ХОЧУТЬ ЗАБУДУВАТИ СОБОР СВЯТОГО ЮРА

Біля церкви Юра у Львові може з’явитися величезна будівля, яка закриє храм з вул. Городоцької.

ТзОВ "Розвиток нерухомості" хоче розпочати будівництво житлово-офісного комплексу на Святоюрській горі у Львові і подало до суду на Львівську міську раду, яка нібито затягує із прийняттям рішення про надання в оренду земельної ділянки, повідомляє Вголос.

У позові йдеться про ділянку на Святоюрській горі за адресою вул. Озаркевича, 4 - поруч із внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО собором Святого Юра. Саме на цій площі планують збудувати житлово-офісний комплекс.

Галицький районний суд м. Львова (головуюча Городецька Л.М.) вирішив, що Львівська міськрада незаконно не приймала рішення по зверненнях ТзОВ "Розвиток нерухомості" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 0,45 в оренду терміном на 10 років.

За словами начальника юридичного управління Львівської міськради Гелени Пайонкевич, міськрада подаватиме апеляцію на це рішення суду.

Пайонкевич запевнила, що жодного конфлікту чи упередженого ставлення до ТзОВ "Розвиток нерухомості" у ЛМР немає. Міськрада просто вимагає, аби земельна документація була впорядкована належним чином та були зняті всі спори.

"Необхідно враховувати, що поруч розташований собор св. Юра і для нас важливо, аби при вирішенні цього питання були враховані інтереси усіх суміжних користувачів", – сказала представниця міськради Гелена Пайонкевич.

Земельну ділянку, на яку претендує забудовник, разом з історичною будівлею Народної лічниці [лікарні] придбав митрополит Андрей Шептицький за власні кошти. Митрополита запросили стати опікуном, але він також передав та обладнав своїм коштом для лікарні дім на узбіччі Святоюрської гори (нині вул. Озаркевича, 4).

Ініціатором створення Народної лічниці був лікар Євген Озаркевич. За задумом Озаркевича, Лічниця мала стати центром української медичної науки, а в перспективі — базою для медичного факультету Львівського українського університету.

Також на цій земельній ділянці є поховання невідомих львів'ян (їхні тіла були знайдені на вулицях міста і поховані сестрами-монахинями, працівницями шпиталю митрополита Шептицького під час військових дій 1944 року).

Архикатедральний собор Святого Юра — греко-католицький собор Галицької митрополії, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744-1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків. З 1998 року належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Як відомо, у квітні 2013 року суд у Києві зобов'язав міську владу віддати ділянку для будівництва висотки прямо під стінами Софії - частині Світової спадщини ЮНЕСКО.

Улітку 2012 року ЮНЕСКО відмовив у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини. Повідомлялося, що це пов’язано з халатним ставленням київської влади до включених у список пам'яток Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.