Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух. Премія - 3000

Оголошено конкурс студентських досліджень про визвольний рух в Україні 1920-1950 років.

До розгляду прийматимуть роботи про повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920-1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА цього періоду, діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Організатори конкурсу — Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху, Центр історії державотворення України в ХХ столітті НаУКМА та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Конкурс проводять для сприяння розвитку студентських наукових досліджень українського визвольного руху. Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3 000 грн та дві премії по 1 000 грн, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Заявки на участь приймають до 31 травня. Автори заявок, які отримають підтвердження на участь у конкурсі, до 15 вересня готують дослідження у вигляді наукової статті на 12-20 сторінок. До 1 жовтня конкурсна комісія  розгляне роботи та повідомить учасникам дату, місце оголошення результатів та відзначення переможців.

До конкурсної комісії входять: к. і. н. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія"; к. і. н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень; к. і. н. Олег Репан, доцент Дніпропетровського університету імені Олеся Гончара; д. і. н. Іван Патриляк, доцент Київського націонаьного університету імені Тараса Шевченка; Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті ЦДВР.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.