У Пітері носіїв "георгіївської стрічки" тролять Маннергеймом. ФОТО

У Санкт-Петербурзі пасажири зафіксували на фото маршрутку з зображенням першого президента Фінляндії Густава Маннергейма і Георгіївської стрічки.

Йдеться про маршрут К-177, який обслуговує компанія "Третій парк", повідомляє "Фонтанка".

Читачі сайту надіслали зображення мікроавтобуса Volkswagen, на якому вміщені портрет Маннергейма, георгіївський хрест і текст "Карл Густав Маннергейм, кавалер ордена Св. Георгія та Георгіївської зброї".

 Фото: ЖЖ soba4kі

У "Третьому парку" повідомили, що не санкціонували такої реклами і назвали її появу "провокацією".

"Ті, хто це зробив, очевидно, переслідують цілі зіпсувати городянам настрій напередодні Дня Перемоги, а також завдати шкоди репутації нашої компанії", - заявив офіційний представник перевізника.

Карл Густав Маннергейм воював у Першій світовій війні у складі Російської імператорської армії, де й отримав Георгіївський орден 4-го ступеня. Після революції 1917 року в Росії очолив армію незалежної Фінляндії, розгромив фінську Червону гвардію.

У 1940 році очолив оборону Фінляндії проти агресії СРСР. З 1941 по 1944 рік Фінляндія була союзником гітлерівської Німеччини і тримала фронт на північ від Ленінграду. У 1944 році Маннергейм підписав перемир'я з Радянським Союзом і оголосив війну Третьому рейху.

Густав Маннергейм, 1942 рік. Видно два (три?) німецькі Залізні Хрести, а от Георгія не вдягнув

Як відомо, російською владою вже кілька років організовується акція "Георгіївська стрічка", спрямована на формування історичної пам'яті про перемогу СРСР у 1945 році.

В Росії існує група активістів, які до 9 травня організовують рух автобусів із портретом Сталіна. У листопаді 2011 року вони обіцяли запустити "сталінобуси" в Севастополі, але потім виявилося, що єдина севастопольська маршрутка, обклеєна зображенням Сталіна, так і не вийшла на маршрут.

Дивіться також:

Георгіївська стрічка: поваги нуль, максимум - пропаганди. ФОТО

Хроніки радянсько-фінської війни 1940 року. ВІДЕО

Зимова війна. Як у фінських снігах загинула елітна дивізія УРСР

Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

1939: Гітлер вітає Сталіна у газеті "Правда". ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.