Спецпроект

У Криму з'явився перший музей піратів Чорного моря

Музей "Пірати Чорного моря" відкрився в Євпаторії 1 травня в рамках святкування початку курортного сезону. До відкриття музею місто готувалося майже два роки, а виставлені експонати збиралися більше семи років.

Про це пише svodka.net.

"Більшість предметів, що увійшли до експозиції музею, були передані приватними колекціонерами, - розповіли в прес-службі Євпаторійської міськради. - Це морські археологічні знахідки, зброя, посуд, старовинні монети, прикраси, фрагменти затонулих кораблів, особисті речі моряків. Відвідувачі музею зможуть познайомитися з життям і побутом піратів на суші і в морі, зі звичаями та законами морських розбійників."

Приміщення в музеї оформлені в стилі старовинного корабля, що дозволяє зануритися в атмосферу тих часів. Одна з кімнат схожа на скарбницю, де зберігаються старовинні прикраси, знайдені на дні морських глибин, а інша - на каюту моряка.

Біля входу в музей знаходиться старий напівзруйнований човен з весламі.

Ініціаторамі створення подібного музею стала молодіжна громадська організація клубу "Шарм", члени якої передали до експозиції частину речей, що зберігалися у них дома. За їх словами, найбільша колекція експонатів присвячена темі піратства в Чорному морі, адже перші морські розбійники з'явилися на його просторах ще в часи античності.

Відомості про їх діяльність збереглися досі. Правда, сказати зі стовідсотковою впевненістю, чи користувалися виставленими речами перші пірати Чорного моря, або вони належали морякам, не можна. Але подивитися на старовинні експонати - в будь-якому випадку цікаво.

Родзинка музею в тому, що більшість представлених предметів можна помацати руками і сфотографуватися, наприклад, за штурвалом, в образі капітана корабля. Музей знаходиться на вулиці Революції, 56 (на території центральної дитячої бібліотеки ім. Макаренко).

Дивіться також інші матеріали за темою "Пірати"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.