Спецпроект

У Криму з'явився перший музей піратів Чорного моря

Музей "Пірати Чорного моря" відкрився в Євпаторії 1 травня в рамках святкування початку курортного сезону. До відкриття музею місто готувалося майже два роки, а виставлені експонати збиралися більше семи років.

Про це пише svodka.net.

"Більшість предметів, що увійшли до експозиції музею, були передані приватними колекціонерами, - розповіли в прес-службі Євпаторійської міськради. - Це морські археологічні знахідки, зброя, посуд, старовинні монети, прикраси, фрагменти затонулих кораблів, особисті речі моряків. Відвідувачі музею зможуть познайомитися з життям і побутом піратів на суші і в морі, зі звичаями та законами морських розбійників."

Приміщення в музеї оформлені в стилі старовинного корабля, що дозволяє зануритися в атмосферу тих часів. Одна з кімнат схожа на скарбницю, де зберігаються старовинні прикраси, знайдені на дні морських глибин, а інша - на каюту моряка.

Біля входу в музей знаходиться старий напівзруйнований човен з весламі.

Ініціаторамі створення подібного музею стала молодіжна громадська організація клубу "Шарм", члени якої передали до експозиції частину речей, що зберігалися у них дома. За їх словами, найбільша колекція експонатів присвячена темі піратства в Чорному морі, адже перші морські розбійники з'явилися на його просторах ще в часи античності.

Відомості про їх діяльність збереглися досі. Правда, сказати зі стовідсотковою впевненістю, чи користувалися виставленими речами перші пірати Чорного моря, або вони належали морякам, не можна. Але подивитися на старовинні експонати - в будь-якому випадку цікаво.

Родзинка музею в тому, що більшість представлених предметів можна помацати руками і сфотографуватися, наприклад, за штурвалом, в образі капітана корабля. Музей знаходиться на вулиці Революції, 56 (на території центральної дитячої бібліотеки ім. Макаренко).

Дивіться також інші матеріали за темою "Пірати"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.