Презентували книгу про українців, загиблих у 1939-45 рр. в одному з німецьких міст

У Києві під час заходів із вшанування пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, було презентовано унікальний проект – "Книгу мертвих".

У книзі зібрана інформація про загиблих та похованих протягом 1939-1945 років у місті Брауншвайг (Нижня Саксонія, Німеччина), серед яких близько 1000 українців.

За словами ініціатора проекту, засновника громадської організації "Місце пам’яті жертв війни і насильницького режиму. Цвинтарі Брауншвайгу" Ульріха Шаде, ідея створити подібну книгу виникла у нього після відвідин цвинтарю у Брауншвайгу, де він побачив масові могили без жодних вказівників.

"Мене вразила кількість безіменних поховань у Брауншвайгу, адже це тисячі людей, про останній спочинок яких не знають ні рідні, ні друзі. Тому і з’явилася ідея про створення цієї книги, що має стати колективним надгробком для всіх жертв війни, в незалежності від їхньої національності, яких поховано на цьому цвинтарі", - розповів Ульріх Шаде.

Під час проекту була віднайдена інформація про 4800 загиблих, похованих на цвинтарі  Брауншвайгу, серед яких здебільшого остарбайтери, в’язні концтаборів та місцеві жителі, що загинули під час бомбардувань.

Також у ході пошуків вдалося дізнатися про 300-400 немовлят, яких забрали у жінок-остарбайтерів, а потім заморили голодом. Вся ці інформація зібрана в книзі і буде відкрита для широкої аудиторії.

Засновник Фонду "Нові традиції" Сергій Бондарчук, який виступив меценатом українського проекту, розповів, що "Книгу мертвих", яку знають у Польщі та Ізраїлі, ще не було презентовано в Україні.

"Друга світова війна пройшла крізь життя кожної української сім’ї, і навіть через 70 років сотні тисяч і надалі перебувають у статусі "тих, хто пропали безвісти". Нам невідомі ні обставини їх загибелі, ні місця їх поховання. Тож кожен, навіть маленький, крок до повернення пам’яті, є великою справою для людства і для України", - зазначив Бондарчук.

"Примірники "Книги мертвих" буде розіслано по архівах, для того, щоб українці мали змогу знайти інформацію про своїх загиблих родичів-остарбайтерів", - повідомив експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик.

Проте мета проекту - не тільки ідентифікувати та вшанувати загиблих. Ініціатори сподіваються, що новому поколінню вдасться спільно осмислити причини і наслідки війни, щоб не допустити подібного у майбутньому. 

Пан Шаде розповів, що з цією метою була створена Каплиця Миру, що знаходиться недалеко від поховань, в ній також буде зберігатися один з примірників "Книги Мертвих". В каплиці постійно проводяться семінари з питань історії та виставки на тему Другої світової війни, місце активно відвідується німецькими та польськими школярами.

Також на території цвинтарю знаходяться три пам’ятники: український, польський та радянський. Біля них український парох кожної весни та польський священик восени щороку проводять панахиду за загиблими.

За додатковою інформацією звертайтесь kryvdyk2000@yahoo.com

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.