Презентували книгу про українців, загиблих у 1939-45 рр. в одному з німецьких міст

У Києві під час заходів із вшанування пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, було презентовано унікальний проект – "Книгу мертвих".

У книзі зібрана інформація про загиблих та похованих протягом 1939-1945 років у місті Брауншвайг (Нижня Саксонія, Німеччина), серед яких близько 1000 українців.

За словами ініціатора проекту, засновника громадської організації "Місце пам’яті жертв війни і насильницького режиму. Цвинтарі Брауншвайгу" Ульріха Шаде, ідея створити подібну книгу виникла у нього після відвідин цвинтарю у Брауншвайгу, де він побачив масові могили без жодних вказівників.

"Мене вразила кількість безіменних поховань у Брауншвайгу, адже це тисячі людей, про останній спочинок яких не знають ні рідні, ні друзі. Тому і з’явилася ідея про створення цієї книги, що має стати колективним надгробком для всіх жертв війни, в незалежності від їхньої національності, яких поховано на цьому цвинтарі", - розповів Ульріх Шаде.

Під час проекту була віднайдена інформація про 4800 загиблих, похованих на цвинтарі  Брауншвайгу, серед яких здебільшого остарбайтери, в’язні концтаборів та місцеві жителі, що загинули під час бомбардувань.

Також у ході пошуків вдалося дізнатися про 300-400 немовлят, яких забрали у жінок-остарбайтерів, а потім заморили голодом. Вся ці інформація зібрана в книзі і буде відкрита для широкої аудиторії.

Засновник Фонду "Нові традиції" Сергій Бондарчук, який виступив меценатом українського проекту, розповів, що "Книгу мертвих", яку знають у Польщі та Ізраїлі, ще не було презентовано в Україні.

"Друга світова війна пройшла крізь життя кожної української сім’ї, і навіть через 70 років сотні тисяч і надалі перебувають у статусі "тих, хто пропали безвісти". Нам невідомі ні обставини їх загибелі, ні місця їх поховання. Тож кожен, навіть маленький, крок до повернення пам’яті, є великою справою для людства і для України", - зазначив Бондарчук.

"Примірники "Книги мертвих" буде розіслано по архівах, для того, щоб українці мали змогу знайти інформацію про своїх загиблих родичів-остарбайтерів", - повідомив експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик.

Проте мета проекту - не тільки ідентифікувати та вшанувати загиблих. Ініціатори сподіваються, що новому поколінню вдасться спільно осмислити причини і наслідки війни, щоб не допустити подібного у майбутньому. 

Пан Шаде розповів, що з цією метою була створена Каплиця Миру, що знаходиться недалеко від поховань, в ній також буде зберігатися один з примірників "Книги Мертвих". В каплиці постійно проводяться семінари з питань історії та виставки на тему Другої світової війни, місце активно відвідується німецькими та польськими школярами.

Також на території цвинтарю знаходяться три пам’ятники: український, польський та радянський. Біля них український парох кожної весни та польський священик восени щороку проводять панахиду за загиблими.

За додатковою інформацією звертайтесь kryvdyk2000@yahoo.com

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.