У Харкові розпочався фестиваль Миколи Хвильового

Літературно-мистецький фестиваль "Метрополія свідомого життя", присвячений творчості Миколи Хвильового, розпочався 12 травня у Харкові.

За повідомленням організаторів, захід покликаний актуалізувати творчість письменника, оживити його образи й ідеї у просторі міста, в якому він жив.

В рамках фестивалю в Літературному музеї відкрилася виставка про Хвильового, під час концерту в Будинку актора харків’яни змогли послухати класичну та сучасну музику й поезію.

Під час перформенсу "Лист до Твоєї душі від Миколи Хвильового" на вулицях Харкова читалися вголос твори письменника та роздавалися його тексти, зверненні до читачів. А увечері учасники фестивалю взяли участь у перформенсі "Ніч. Весна. Міст. Марія" на мосту через річку Лопань.

Сьогодні, 13 травня, вуличні перформенси відбудуться біля будинку "Слово", де рівно 80 років тому обірвалося життя письменника, та на його могилі в Молодіжному парку.

У Харківському Національному університеті імені Каразіна пройдуть наукові читання за участі дослідників творчості Хвильового, культуролог Тамара Гундорова і письменниця Оксана Забужко виступлять з відкритими лекціями.

Вхід на всі заходи – вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.