У Харкові розпочався фестиваль Миколи Хвильового

Літературно-мистецький фестиваль "Метрополія свідомого життя", присвячений творчості Миколи Хвильового, розпочався 12 травня у Харкові.

За повідомленням організаторів, захід покликаний актуалізувати творчість письменника, оживити його образи й ідеї у просторі міста, в якому він жив.

В рамках фестивалю в Літературному музеї відкрилася виставка про Хвильового, під час концерту в Будинку актора харків’яни змогли послухати класичну та сучасну музику й поезію.

Під час перформенсу "Лист до Твоєї душі від Миколи Хвильового" на вулицях Харкова читалися вголос твори письменника та роздавалися його тексти, зверненні до читачів. А увечері учасники фестивалю взяли участь у перформенсі "Ніч. Весна. Міст. Марія" на мосту через річку Лопань.

Сьогодні, 13 травня, вуличні перформенси відбудуться біля будинку "Слово", де рівно 80 років тому обірвалося життя письменника, та на його могилі в Молодіжному парку.

У Харківському Національному університеті імені Каразіна пройдуть наукові читання за участі дослідників творчості Хвильового, культуролог Тамара Гундорова і письменниця Оксана Забужко виступлять з відкритими лекціями.

Вхід на всі заходи – вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.