Спецпроект

Музей у Сімферополі може розколотися

Цього року будівля Сімферопольського художнього музею стала однією з найбільш аварійних пам'яток культурної спадщини Криму. Музей вже 15 років підмиває підземна річечка.

Про це пише crimea.kp.ua.

Фундамент осідає, через те що його підмиває підземна річка. Права частина будівлі буквально відколюється, а в стінах утворюються тріщини. Все це загрожує обваленням. І цілком можливо, що під руїнами тоді будуть поховані не тільки більше 10 тисяч картин, а й люди які просто в невдалий час зайшли на екскурсію.

"Цього року нашій будівлі, яка будувалася, як офіцерське зібрання 51-го піхотного Литовського полку на гроші Миколи II, виповнюється сто років. Дому Романових в цьому році чотириста років. Думали, що хоча б до цих дат нам допоможуть вирішити проблему, але немає ", - нарікає директор Кримської республіканської установи "Сімферопольський художній музей" Ларіна Кудряшова.

Проблеми почалися близько 15 років тому, коли навпроти музею стали зводити будівлю. Робочі порушили герметичність труби, в якій була укладена річка Казанка. Під загрозою руйнування опинився не тільки музей, але і сусідні, житлові будівлі.

За приблизними підрахунками на відведення річки від галереї потрібно близько 2 млн грн. Але чиновники кажуть, що таких грошей в бюджеті автономії немає. В той же час глава Рескому АРК з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк заявила, що зараз знаходитись в будівлі цілком безпечно, а реконструкція почнеться, як тільки будуть гроші.

В трійці найбільш аварійних культурних пам'яток Криму також числяться Ластівчине гніздо, що практично розвалюється і Російський театр в Сімферополі.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.