МЕР ЛЬВОВА ПОРАДИВ МЕРУ ДОНЕЦЬКА ЗАЗИРНУТИ У ПАСПОРТ

Надаючи щомісячну доплату до пенсій ветеранам УПА, Львівська міська рада діє в межах своїх повноважень, а солдати УПА захищали свою землю, чужої не чіпали.

Про це заявив міський голова Львова Андрій Садовий, повідомляє Львівський портал із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

За словами Садового, стаття 91 Бюджетного кодексу надає право за рахунок надходжень на власні повноваження місцевих рад приймати рішення з соціального захисту мешканців територіальної громади без будь-яких обмежень.

"Нас ніхто не "годує", - наголосив мер. - У державний бюджет України зі Львова вилучається значно більше, ніж повертається".

Садовий також закликав "не піддаватись на спроби розхитати Україну і поділити її".

"Українці сьогодні понад усе повинні шукати приводи для єдності. Адже в єдності – сила, - зазначив міський голова. - Усім, хто сумнівається в тому, що УПА в роки війни боролась за Україну, раджу заглянути в паспорт. Там на обкладинці є тризуб, а всередині - синьо-жовтий прапор. Гравці національної збірної з футболу всі дружньо вже співають гімн "Ще не вмерла Україна".

За словами Садового, солдати УПА в роки страшної війни були єдиним збройним формуванням на території України, які боролись як з нацистами, так і з НКВД-стами під цими символами, якими сьогодні користується держава, в якій ми живемо.

"Боролись, наголошу, добровільно, на своїй власній землі, де споконвіку жили наші діди-прадіди, - сказав мер. - На чуже не зазіхали".

Нагадаємо, представники донецького осередку Партії регіонів обурилися тим фактом, що з міського бюджету Львова здійснюють доплату ветеранам УПА, а міський голова Донецька заявив, що ця доплата встановлена з порушенням закону.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.