Спецпроект

У Музеї пам'яті жертв Голодомору відкривається виставка

До Дня пам’яті жертв політичних репресій Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує документально-мистецьку виставку "Репресії у роки Голодомору".

Про це ІП повідомила адміністрація музею.

Мета заходу полягає у відновленні історичної правди, переосмисленні минулого, увічненні пам’яті жертв радянського тоталітаризму та у громадському покаянні.

Експозиція виставки складається з трьох частин: інформаційних плакатів, виставкових вітрин та тематичної відеоінсталяції.

У результаті аналізу останніх наукових досліджень з окресленої проблематики, невідомих архівних документів та матеріалів, показано особливості репресивної політики сталінського тоталітарного режиму щодо селянства України протягом 1932–1933 років.

Час і місце заходу: 15 травня 2013 року, 15.00. Київ, Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Експозиція виставки містить узагальнені та систематизовані дані щодо форм і напрямів репресій, механізму їхнього здійснення; кількості, віку та статі репресованих, а також дає відповідь на питання про наявність серед вказаної соціальної верстви населення критичних настроїв до радянської влади.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.