Спецпроект

Музей історії Києва проведе нічні екскурсії

17 і 18 травня Музейно-виставковий центр "Музей історії Києва" проведе нічні екскурсії на честь першого святкування Міжнародного дня музеїв, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

Про це пише interfax.com.ua.

У новому приміщенні музею на вул. Б.Хмельницького ​​відвідувачі зможуть взяти участь у незвичайній екскурсії, під час якої зможуть не тільки оглянути експозицію, а й зустрітися з історичними та літературними персонажами.

Гості музею побачать, як давньоруський ремісник виготовляє свої вироби з кістки, зможуть поставити питання древньому мудрецю-літописцю, вибрати для себе фасон сукні із журналу мод початку ХХ сторіччя.

Екскурсії проводитиме учениця Фундуклеївської гімназії Наталія Меньшова (майбутній український історик Наталія Полонська-Василенко). По закінченню кожен відвідувач отримає фото на пам'ять з історичним або літературним героєм.

Початок екскурсії в 20.00 17 травня і в 19.00 18 травня за адресою: Київ, вул. Б.Хмельнікого, 7 (станція метро "Театральна).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.