Спецпроект

Музей рибалок у Севастополі поповнився новими експонатами

У Севастополі в УКІЦ проходить реекспозиція музею історії та розвитку рибної промисловості Півдня України.

Про це пише sevastopol.su.

Як розповіла завідувачка музеєм Тетяна Тимофєєва, їх фонд поповнився понад 200 предметами і фотографіями. Їх принесли ветерани рибної промисловості та їх родичі.

"Зроблено поки три нових розділи -" Китобойная флотилія "," Шлях до океану ", що розповідає про першу наукову промислову експедицію, і розділ про управління океанічного рибальства і його метаморфози, у зв'язку з поставленими знову відкритими завданнями. У цих розділах вже показано більше 50 нових експонатів ", - зазначила Тетяна Тимофєєва.

Вона додала, що на нових стендах відображено більше 10 нових імен.

Музей історії розвитку рибної промисловості Півдня України (Музей рибалок) створювався ініціативною групою рибалок під керівництвом рибалки, першого начальника Севастопольського управління океанічного рибальства Олександра Васильовича Буряченка. Вийшовши на пенсію, він зайнявся організацією музею, зробив більше 20 експедицій по Азово-Чорноморському узбережжю, збирав усе, що потім склало основу фондової колекції музею.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.