Спецпроект

Музей рибалок у Севастополі поповнився новими експонатами

У Севастополі в УКІЦ проходить реекспозиція музею історії та розвитку рибної промисловості Півдня України.

Про це пише sevastopol.su.

Як розповіла завідувачка музеєм Тетяна Тимофєєва, їх фонд поповнився понад 200 предметами і фотографіями. Їх принесли ветерани рибної промисловості та їх родичі.

"Зроблено поки три нових розділи -" Китобойная флотилія "," Шлях до океану ", що розповідає про першу наукову промислову експедицію, і розділ про управління океанічного рибальства і його метаморфози, у зв'язку з поставленими знову відкритими завданнями. У цих розділах вже показано більше 50 нових експонатів ", - зазначила Тетяна Тимофєєва.

Вона додала, що на нових стендах відображено більше 10 нових імен.

Музей історії розвитку рибної промисловості Півдня України (Музей рибалок) створювався ініціативною групою рибалок під керівництвом рибалки, першого начальника Севастопольського управління океанічного рибальства Олександра Васильовича Буряченка. Вийшовши на пенсію, він зайнявся організацією музею, зробив більше 20 експедицій по Азово-Чорноморському узбережжю, збирав усе, що потім склало основу фондової колекції музею.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.